«Був захисником сім‘ї, тепер буде ангелом на небі»
На Личаківському кладовищі поховали зятя Ірини Фаріон, який на світанку 6 жовтня загинув на Сіверському напрямку
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/521192/img8935.jpeg)
На полі почесних поховань Личаківського кладовища поховали воїна бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж» Василя Особу — зятя вбитої мовознавиці Ірини Фаріон. Дружина Софія залишилася вдовою з двома дітьми — Євою та Дмитриком. Не минуло трьох місяців, як жінка поховала маму…
Василь Особа відійшов у кращий світ на світанку 6 жовтня, в бою з рашистами на Сіверському напрямку. Командування воїна каже, рашисти накрили наших захисників на чергуванні смертельними мінами, ніхто з взводу, де був Василь, не вижив. Це трапилося тоді, коли група воїнів поверталася в окопи за амуніцією та особистими речами, бо готувалися до перезміни.
/wz.lviv.ua/images/news/2024/10/IMG_8934.jpeg)
До фронту Василь долучився добровольцем у травні 2023 року. Був бійцем «Легіону Свободи». Захищав Україну в 4-му батальйоні «Сила Свободи» бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж». Старший солдат, мінометник… Із 2009 року долучився до лав партії ВО «Свобода». Був учасником Революції Гідности 2013−2014 років у Києві. Уже із січня 2022 року, коли було відомо про напад військ путіна, Василь розпочав військову підготовку.
… Біля гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла вишукувались люди в очікуванні труни з покійним воїном. Прийшли з квітами, чимало букетів — у тонах національного прапора. Спілкуюся з людьми.
/wz.lviv.ua/images/news/2024/10/IMG_8936.jpeg)
«Свободівець» Руслан Кошулинський каже, покійний воїн не був багатослівним, справи робив тихо, політичне ораторство — не його. У політику зять покійної Ірини Фаріон, схоже, не збирався.
«Життя Василя Особи — приклад того, як треба боротися за свою землю, — розповідає Олексій, однокласник воїна з Самбірського району. — Був цілеспрямованим, впевненим, відданим патріотом… Війна забрала справжнього чоловіка — гідного сина України».
Перша вчителька Василя Особи Ганна Гільжинська згадує: «Василь назавжди для мене залишиться тим допитливим хлопцем зі щирою посмішкою та добрими очима. Він був хорошим учнем, усім цікавився. Дуже гарно йому вдавалося декламувати вірші».
/wz.lviv.ua/images/news/2024/10/IMG_8938.jpeg)
На прощальній церемонії похорону священник сказав, що загиблий воїн був головною підтримкою для своєї дружини Софії, особливо коли у липні, коли трагічно загинула її мама Ірина Фаріон. Василь був захисником сім‘ї, тепер він буде ангелом на небі, який захищатиме дітей та дружину Софію.
«Боляче переживаю загибель кожного нашого воїна, з великою скорботою. Але коли війна забирає тих, з ким твоє життя перетиналось, болить нестерпно. Важко підбирати слова… Смерть Василя Особи — велика втрата для нашого Добромиля та України», — каже класна керівниця Василя — Любов Бішко.
Дружина Софія постійно стояла біля труни коханого, схиливши голову, не стримуючи сліз. І на парастасі, і на похороні під час прощання до неї підходили люди, щоб потиснути руку, поспівчувати.
На Марсовому полі пані Софія висловила співчуття родині іншого воїна, якого поховали поруч з могилою її чоловіка — Михайла Єзерського. «Ви мали жити, будувати країну та виховувати дітей. Ви мали робити все так, щоб Україна була. Саме тому ви поклали свої життя за неї, за нас і наших дітей», — сказала Софія Особа.