«Мені невідомо про кримінальне провадження щодо Рєзнікова. Хоча би як свідка»
Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розповів, чому Гринкевича ДБР «взяло за барки» швидко, а щодо інших корупціонерів такої масштабної роботи не помітно
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/505143/yurii-nikolov.jpg)
Кілька тижнів не вщухає гучний скандал, пов’язаний з львів'янином Ігорем Гринкевичем, який пропонував 500 тисяч доларів США одному з керівників Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Нині Гринкевич перебуває у СІЗО. Фігуранту повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Ігоря Гринкевича також підозрюють в оборудках із закупівлями для ЗСУ.
Чому щодо інших фігурантів кримінальних проваджень, пов’язаних з корупцією у Міністерстві оборони, немає такого суспільного розголосу? Про це я запитала у журналіста-розслідувача, редактора сайту «Наші гроші» Юрія Ніколова. Він зробив низку розслідувань, у тому числі щодо корупції у закупівлях для ЗСУ. Особливого розголосу набула інформація «про курячі яйця по 17 грн».
У той день, коли ми домовилися про розмову, Юрій Ніколов написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що отримав погрози від невідомих, що хтось намагається його залякати… «Мені і моїм сусідам влаштували скандал, — написав, зокрема, Юрій Ніколов. — Кричали, щоб я йшов служити, обклеїли двері папірцями. Мене не було вдома… Тому ці виродки лише налякали мою стареньку маму, яка після онкології живе зі мною…».
/wz.lviv.ua/images/articles/2024/01/%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8.jpg)
Соцмережі й ЗМІ відразу поширили новину про те, що на журналіста хтось намагається чинити тиск. Згодом Юрій Ніколов подякував усім за підтримку та додав, що вже дав свідчення поліції, буде відкрито справу. Заявив про перешкоджання журналістській діяльності.
— На жаль, не маю жодного уявлення, хто це був, — розповів «ВЗ» Юрій Ніколов. — Не можу будувати жодних гіпотез. Точно це не були представники держави. Це були якісь «ряжені», вдягнуті у щось військове, які залишили по собі папірчики, де було написано образи у мій бік, погрози. Та й усе.
Також відомо, що до компанії-«цькування» долучилося кілька Телеграм-каналів, які у нас традиційно пов’язують з тими чи іншими людьми в Офісі президента. На одному з Телеграм-каналів, який називається «Карточний офіс», буквально через кілька хвилин після самого факту грюкання у двері з’явилося відео з цього грюкання. Вони фактично самі його запостили.
— Пане Юрію, нагадайте, коли ви розпочали розслідування у сфері закупівель для Міноборони?
— Розслідування, пов’язані з закупівлями для Міноборони, я розпочав рік тому взимку. Перше розслідування — щодо контракту Міністерства оборони на закупівлю харчів, в якому були ціни, значно вищі від магазинних.
Коли я побачив копію цього контракту, то одразу зрозумів, що він дуже схожий на справжній (такий, який укладався до повномасштабного вторгнення у системі ProZorro). Я багато про це пишу, ці контракти мені добре знайомі. І в цьому контракті стояла сума — 13 мільярдів грн! Я сам купую харчі додому, добре знаю, скільки коштує картопля. Коли я побачив, що в контракті картопля по 22 грн, а у «Сільпо» я її купував по 8.00 грн, то зрозумів, що це спроба вкрасти дуже багато грошей.
Я почав вивчати це питання з найпопулярніших харчів, які солдати зазвичай отримують, — каші, курятина, картопля тощо. Переплата могла сягнути 4 мільярдів грн! Це переплата на завищеній ціні по кількох позиціях. Тоді спливли і «яйця по 17 грн»…
Я уявив собі купу ракет, які можна було купити для ППО. Стояв у себе на балконі і вчергове бачив бій ППО з «шахедами». Це і стало тим тригером: цього разу, хлопці, це занадто… Це реально те, що підривало нашу обороноздатність! Логіка у них проста: ти крадеш гроші з обороноздатності, у наших хлопців не буде чим стріляти, «рашисти» перемагають на фронті й заходять у Київ. А я захищав своє життя і безпеку, тому і почав це розслідування проти корупціонерів.
Хто причетний до цих закупівель, нехай встановлює слідство. Я точно розумію, що це Міністерство оборони укладало контракт щодо харчів. Його підписував керівник департаменту закупівель, який зараз у СІЗО за іншу оборудку, Богдан Хмельницький. А з іншого боку — фірма, пов’язана з Тетяною Глиняною з Білої Церкви. Вона мені, до речі, давно відома, але останніми днями про неї гучно говорять, що це та сама власниця готелів у курортному місті Спліті у Хорватії. (У медіа пишуть, після резонансу у ЗМІ Тетяна Глиняна начебто переписала готелі на фіктивного власника. Саме її називають «постачальницею яєць по 17 грн». — Авт.).
— А куди подівся колишній міністр оборони Олексій Рєзніков? Саме за його керівництва вибухнули найгучніші корупційні скандали в Міноборони.
— У нього все добре. Він перебуває у Києві, бере участь у публічних заходах. Жодної відповідальності не зазнав. Коли його звільняли з посади, через сім місяців після початку скандалу, його у Верховній Раді проводжали оплесками. Даючи зрозуміти нам усім: ми його звільняємо, але не хотіли цього робити, бо дуже поважаємо його.
— Тобто про персональну відповідальність колишнього міністра оборони за усі ці оборудки із закупівлями не йдеться…
— Мені невідомо про жодне кримінальне провадження, в якому Олексій Рєзніков фігурує як підозрюваний. Чи хоча би як свідок.
— Наступний скандал пов’язаний з закупівлею неякісних зимових курток. Йдеться про розтрату на суму у мільярд грн. Підозру оголосили ексзаступнику міністра В’ячеславу Шаповалову…
— У цій справі я також проводив розслідування. Нам вдалося отримати документи щодо неї лише влітку 2023 року. Коли ще й куртки спливли, я зрозумів, що відставка Рєзнікова неминуча.
— На неякісні куртки звернули увагу військові?
— Ні. Джерело на ринку поставок товарів для військових надало документи про розмитнення товарів, які їхали під назвою «зимові куртки». Шаповалов, як і колишній керівник департаменту закупівель Хмельницький, перебуває у СІЗО. Їх затримали в один день — за контракти щодо неякісних бронежилетів і псевдозимових курток.
— Як ви думаєте, чому справа Гринкевича набула такого широкого резонансу, а інші корупційні скандали наразі залишаються у тіні?
— ДБР у справі Гринкевича веде більш активну роботу, ніж щодо інших справ. Йому підозру оголосили, арештували купу майна. І Міноборони розриває з ним контракти. Очевидно, ця справа для державних органів влади є, скажімо так, зрозумілішою, ніж інші. Чому так? Я можу тільки здогадуватися. Гринкевич не є багаторічним постачальником Міністерства оборони, як-от фігуранти інших скандалів, Тетяна Глиняна та інші. Можливо, Гринкевич просто чужак для цієї системи. І тому за перших ознак загального «шухеру» з ним найлегше було розірвати контракти.
— А щодо Глиняної є надія, що цей скандал «з яйцями по 17 грн» — не просто «мильна бульбашка»?
— Жодних кримінальних проваджень щодо Глиняної немає. Це хороше питання до керівників ДБР, НАБУ. Звідки ж я знаю?
— Вам хтось із депутатів допомагає у розслідуваннях?
— Усе залежить, у чому, але допомога є.
А тим часом…
Міністерство оборони України завершило перший етап впровадження у ЗСУ автоматизованої системи управління оборонними ресурсами на базі System Analysis Program Development (SAP). Це провідна міжнародна система у сфері управління ресурсами, яку використовують 28 країн НАТО. Про це журналістам повідомили у пресслужбі відомства.
Нова система автоматизує процеси постачання, сформує інформацію про залишки на складах, заявки, дозволить бачити реальну потребу, закуповувати та вчасно забезпечувати військо усім необхідним.
У планах Міноборони — до кінця 2024 року провести облік майна на всіх складах та у військових частинах, що працюватимуть зі системою SAP. Їх також повністю модернізують.