«З дороги ніби ліс є, але якщо запустити дрон, усередині дерев немає»
На Сколівщині працівники лісгоспу катували громадського активіста Василя Василитина, який бореться з «чорними» лісорубами
Новина про те, що на Сколівщині жорстоко побили та прив’язали до бампера лісовоза буксировочним пасом 44-річного громадського активіста Василя Василитина зі селища Лавочного, облетіла ЗМІ. Чоловіка дивом не розчавила величезна машина, на яку вантажать зрубаний ліс. Як його катували, встигли зафіксувати на фото та відео місцеві мешканці, які прибігли на місце події. Прибули на виклик й працівники «швидкої»… Натомість місцеві поліцейські, які першими приїхали на місце події, замість того, аби допомогти людині, обличчя якої було усе у крові і яка ледь трималася на ногах, почали… розганяти людей, аби ті не заважали роботі лісгоспу… Відв’язував громадського активіста від лісовоза спецпідрозділ швидкого реагування, який патрулює траси і також прибув на виклик.
Як дізналася журналіст «ВЗ», війна між громадськими активістами та «господарями лісів» Сколівщини триває не один рік. Активісти упевнені, що жодних офіційних документів на вирубування лісу ці лісоруби не мають. Активісти не раз бачили, що вони вирубують не лише стару деревину (про це декларують у паперах), а й молодий ліс, який аж ніяк не потрапляє під санітарну чистку…
Першим новину про те, що напередодні Нового року побили Василя Василитина, розповів громадський екоактивіст Сколівщини Володимир Явдик. Він разом з паном Василем є членами ГО «Народний антикорупційний нагляд» (ГО має свою газету «Антикорупційний вісник»).
«Василь Василитин близько п’яти років бореться із незаконною вирубкою лісу, — каже Володимир Явдик (мова про Сколівський район, урочище Масьови. — Авт.). — Він живе під лісом. Поруч — пилорама, на його очах все це відбувається. А поліція замість того, аби перевірити, що діється з вирубками лісів у Лавочному й сусідніх селах, складає на Василя протоколи, наче той здійснює неправдиві виклики поліції. В останні роки лісгоспи як подуріли! Мають лісорубні квитки, в яких вказують, що вирубують старі, сухі, хворі дерева, а насправді під вирубку йде молода деревина. Ці лісорубні квитки — фільчина грамота. У них пишуть одне, а бачимо, як щодня вивозять сосну, ялицю, бук. Не може молода ялиця, якій 20−30 років, у діаметрі 15−30 см, потрапити у цей лісорубний квиток! З дороги ніби ліс є, але якщо запустити дрон, то всередині дерев немає. Чорні лісоруби, як ми їх називаємо, вирубують гектари здорового лісу. Василь не боїться їх, він з тих людей, які не будуть мовчати. Вони на нього і у суди подавали. А зараз дійшло до катування».
Володимир Явдик розповідає про той злощасний день, коли катували Василя. «Дуже поспішали до першого січня, бо дія лісорубних квитків закінчується, — каже пан Володимир. — У той день Василь збирався їхати до Славського, аж раптом побачив лісовози, які рухалися з лісу. Перегородив їм дорогу. Витягнув журналістське посвідчення. Почав знімати відео. Четверо осіб вистрибнули з машини, забрали у нього мобільний та почали бити: по голові, по печінці. Розбили носа. Василь знепритомнів. У такому безпорадному стані підняли його та прив’язали ланцюгами до бампера, та ще й „тріщоткою“ затягнули (це така штука, якою стягують дерева). А далі катівники сіли на лісовоз і почали їхати з прив’язаним до бампера чоловіком… Але не знали, що той подзвонив на 102 та людям зі села, дружині, які уже бігли на поміч. Він на тому бампері, весь у крові. Поліція, „швидка“ приїхали. Як Василь розповідав, поліція почала кричати до людей, аби розійшлися і не перешкоджали роботі лісгоспу. Медики фактично „відбили“ Василя від поліцейських. При-їхали поліцейські з автоматами, у масках, це був спецпідрозділ швидкого реагування, який патрулює на трасах. Василь так і стояв прив’язаний, поки спец-призначенці його не відв’язали».
Василя Василитина доправили до Сколівської лікарні, але там медичної допомоги йому не надали. Не працював рентген-апарат (!). Довелося звертатися до приватної клініки. А згодом, зі слів активістів, і до лікарні на Мазепи у Львові. Василь написав заяву до Шевченківського відділу поліції.
«У них якийсь сказ на той ліс, — веде далі Володимир Явдик. — А в очах лише долари. Село Верхнячка поруч з Лавочним — там все вирубано! Людям уривається терпець… Під час інциденту лісоруби забрали у Василя мобільний телефон. Зайшли на його сторінку у Фейсбук і повитирали усі пости Василя, де писав про незаконні вирубки лісу. І донині заходять на його сторінку. У чохлі телефона було 5 тисяч грн, які вони, по суті, вкрали. Василь розумів, з ким має справу, тому купив собі пневматичний пістолет. Коли вони його душили, думав, що вб’ють. Витягнув пістолет і крикнув: „Хлопці, буду стріляти!“. Але ніхто з чотирьох нападників не відреагував, і тоді він вистрелив одному з них у ногу. І це починають „роздувати“. Що він, мовляв, намагався їх вбити. У Василя у 90-х роках була судимість через бійку, вони цим фактом маніпулюють, аби відвернути увагу від катування та вирубування лісу».
На моє запитання, чому активіст, якого катували, сам на сам веде війну з вирубуванням лісів, Василитин відповідає так: «Маю двох дітей, онука. Хочу, аби люди мали можливість дихати чистим повітрям на повні легені».
Василь Василитин працює на колії. Нападників, які його катували, добре знає. Усі вони працюють у лісництві (двоє з них — з сусіднього села). «Майстер лісу вийшов до мене, ознайомився з моїм журналістським посвідченням, — каже пан Василь. — У машині вони всі четверо радились, а потім почали бити. Тепер вигадують фейки, що вони рубають ліс, а я в них стріляю. Коли вони мене вчотирьох повалили на землю, я з-за пояса витягнув пістолет. Це пістолет на ґумові кулі. Стрілив і попав одному нижче коліна. Від цього хіба прищик на нозі буде…».
Коментар для «ВЗ»
Віталій Павлов, директор Славського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс»
Щодо активіста (якого прив’язували до бампера. — Авт.) — це людина, яка сиділа у тюрмі. Його ловили на самовільній рубці раніше… Не вважаю його активістом. Перешкоджає нашій діяльності. Поліція приїжджала багато разів. Ми йому зачитували, де ми працюємо, на основі чого працюємо… Куди ми цю деревину продаємо. 23 грудня, коли стався цей випадок, він навпростець перебіг, став перед машиною. Майстер виходить з машини і каже: «Василю, забери зброю. У тебе що, взагалі криша поїхала?». Він без розбору стріляє…
— Так одразу почав стріляти?
— О, так. Ні з того ні з сього почав стріляти. Водій з переляку мало в штани не наробив, випав з машини. Друга машина, там був водій, вискочив з машини.
— Когось поранив?
— Одну людину поранив. Усе зафіксовано, є довідка з лікарні. Мої хлопці підійшли до нього впритул, він їм ще погрожував. Вони його скрутили, він не давався, копав їх ногами. Падав.
— Він був один, а ваших працівників було четверо. Що він сам міг зробити?
— Він тим пістолетом погрожував, а вони хотіли той пістолет забрати. Він чинив опір. Хлопці повалили його на землю, забрали пістолет і викликали поліцію. Лісничі викликали поліцію, а не активісти. Він не заспокоюється. 31 грудня бригада була на рубці, він приходить до бригади, знову стріляє у лісорубів і втікає. 4 січня він знову у Лавочному біля тої бригади… Вже просто веде відеофіксацію.
— Я не тільки з паном Василем розмовляла, а й з іншими активістами спілкувалася. Вони теж говорять, що ви не тільки зрубуєте хворі дерева, а й здоровий ліс…
— Ми в лісорубному квитку все декларуємо. Зрубуємо і здорове дерево. Там є 31 кубометр на одній ділянці ділової деревини, і на іншій ділянці — 41 кубометр ділової деревини.
— Ви маєте всі необхідні документи, дозвіл Міністерства екології?
— Є, звичайно. Є санітарні правила рубок, там все написано.
А тим часом…
Поліцейські Львівщини встановлюють обставини конфлікту між журналістом та працівниками лісогосподарства. Відкрито три кримінальні провадження.
23 грудня у Сколівське відділення поліції звернувся 44-річний житель одного із сіл Сколівського району, котрий повідомив, що близько 10.30 у лісовому масиві неподалік села Лавочного у нього виник конфлікт з чотирма працівниками лісового господарства, які завдали йому тілесних ушкоджень. У той самий день один із працівників лісогосподарства зателефонував на оперативну лінію 102 та повідомив, що під час конфлікту журналіст здійснив постріл з травматичного пістолета та влучив йому у ногу.
Слідчі Сколівського відділення поліції, за процесуального керівництва Стрийської місцевої прокуратури, відкрили кримінальні провадження за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) та ч. 1 ст. 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Санкції статей передбачають покарання, відповідно — позбавлення волі на строк від 3 до 7 років та штраф до 50 не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до 200 годин, або виправні роботи на строк до одного року. Зброю правоохоронці вилучили та скерували на експертне дослідження.
27 грудня журналіст звернувся у Шевченківський відділ поліції з повідомленням про насильство щодо нього, вчинене працівниками лісового господарства 23 грудня під час конфлікту, що стався у лісовому масиві неподалік села Лавочного Сколівського району. За фактом слідчі територіального підрозділу поліції, за процесуального керівництва Львівської місцевої прокуратури № 2, відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345−1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання — обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий термін.