«Епоха бідності» для них закінчилася (інфографіка)
Чиновникам Зе!Команди в рази підняли зарплати та нарахували астрономічні премії
Кінець епохи бідності… Принаймні для членів уряду. Українцям під кінець року розповідали про бюджетний колапс, через який змушені зупинити фінансування більшості бюджетних програм, натомість міністри не посоромились повиписувати собі і своїм заступникам безпрецедентно високі премії. Такий собі подарунок під ялинку… А за інформацією ексміністра соцполітики Павла Розенка, з 1 січня цього року розмір зарплати членів Кабміну перевищить 100 тисяч гривень. І це в країні, де більш ніж половина населення виживає на дохід до 5000 гривень!
«З „особливим трєпєтом“ зараз цікаво слухати аргументацію „слуг народу“, чому була скасована постанова попереднього уряду про збільшення у 2020 році зарплат освітянам на 20%. Бо, за їхніми словами, то „був „популізм“, і коштів на це немає“. Натомість підняли зарплату міністрам, які почали скаржитись, що не виживають на зарплату у 20−30 тисяч гривень», — написав Розенко. Утім, майстер-клас освітянам, як треба заробляти гроші, може показати міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. За вересень він задекларував майже пів мільйона гривень доходу від викладацької та наукової діяльності у позаробочий час від університету Пітсбурга. Ще 175 тисяч зарплати отримав від Київського економічного інституту (громадська організація). Утім, це не заважало йому скаржитись на низьку зарплату у міністерстві. Відтак у грудні він нарахував собі понад 222 тисячі зарплати. З них посадовий оклад — лише 12 952, ще 78 тис. грн — премія за листопад, 71 тис. — премія за грудень, решта — надбавки, відпускні та відрядження.
Ще далі пішов міністр закордонних справ Вадим Пристайко. Попри провальну роботу відомства, він нарахував собі 122 тис. грн зарплати з надбавками і преміями, але при цьому не посоромився виписати собі матеріальну допомогу на оздоровлення — 55 924 гривні та допомогу на вирішення соціально-побутових проблем — 55 924 гривні. Загалом він нарахував собі 234 тисячі гривень.
Міністр соцполітики Юлія Соколовська також не погребувала матеріальною допомогою «на вирішення соціально-побутових проблем» у розмірі 47 394 грн. А ще ж були премії, оздоровчі. Загалом соціальна міністерка нарахувала собі 216 тисяч гривень. При цьому розмір прожиткових мінімумів з 1 січня вирішили не переглядати. Тож мінімальна пенсія залишилась на грудневому рівні — 1 638 грн, хоча мінімальна зарплата зросла на 500 грн.
Не менші зарплати отримали і у Мінкульті. Так, міністр Володимир Бородянський 27 грудня отримав 112 904 грн зарплати. Однак можна припустити, що це не весь його заробіток за грудень. Був ще аванс. Просто ця декларація не оприлюднена. Скажімо, його перший заступник Анатолій Максимчук отримав 16 грудня 157 051 грн зарплати, а 27 грудня — ще 248 021. Заступниця міністра культури Ірина Подоляк 16 грудня отримала 154 232 грн зарплати, а 27-го ще 240 478 грн. Тож заступники отримали понад 300 тисяч гривень «на шампанське».
До речі, міністр юстиції Денис Малюська, який скаржився, що не може вижити на зарплату 29 тисяч гривень на місяць, бо звик витрачати приблизно 100 тисяч, у грудні отримав 1 млн 56 тис. …пенсії. Відповідно до декларації, отримав він її від Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Окрім того, нарахував собі 226 тисяч гривень зарплати з преміями… щоб порадувати маму. «Єдине, що радує у цій ситуації, це що нарешті зможу нормально поговорити з мамою, бо останні кілька місяців наші розмови зводились до виправдовувань після тез „негайно пиши заяву і йди з цієї дурної роботи“, „натягни шапку поглибше, сядь у тролейбус і послухай, що про вас розповідають. Воно тобі треба за 16 тисяч?“. Ну і так далі)», — написав у FB Денис Малюська, додавши, що історії про високі зарплати у Мін’юсті триватимуть. Прем’єр- міністр Олексій Гончарук також дав зрозуміти, що такі непристойно високі зарплати урядовці отримуватимуть і надалі. Мовляв, це спосіб боротьби з корупцією (!). «Держслужбовці всіх рівнів мають отримувати гідну зарплату, щоб у них не було спокуси зловживати своїм службовим становищем», — заявив прем’єр.
Народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що з 1 січня топ-чиновникам підняли оклади. Зокрема, керівник державного органу (Офіс ПУ, апарат РНБО) матиме посадовий оклад на рівні 37 800 грн, керівник міністерства чи центрального органу виконавчої влади — 33 600 грн. При цьому вони можуть отримувати надбавку за ефективність у розмірі до 200% посадового окладу та премії також до 200%. Таким чином зарплата міністра може сягнути 168 тисяч гривень.
Утім, навіть такі зарплати міністрів — мізер порівняно з тим, що отримують топ-менеджери державних компаній, в тому числі й збиткових. Скажімо, за даними фінплану «Укрпошти», середньомісячна зарплата керівника у цьому році запланована на рівні 1,867 млн грн (торік було 1,427). Сім членів наглядової ради коштуватимуть «Укрпошті» по 128 845 грн кожен. Апетит Ігоря Смілянського можна було б списати на те, що він жив у США, тож міряє заокеанськими мірками. Та виявляється, його українська зарплата переплюнула навіть зарплату Трампа! Американський президент отримує 400 тисяч доларів на рік, тоді як у Смілянського за підсумками цього року може вийти до 900 тис. доларів. А голова американської поштової компанії USPS отримує на рік 286 тисяч. Попри захмарні виплати собі, коханому, підвищувати зарплату підлеглим Смілянський не збирається. Витрати на зарплату працівника «Укрпошти» заплановані на рівні 6031 грн. І на таку мізерну зарплату житиме 61 тисяча людей, які працюють поштарями. А значну частину поштарів вимушено переведено на пів ставки, тож на руки отримують подекуди трохи більше ніж дві тисячі гривень.
Така ситуація із зарплатами не лише на пошті, а й на «Укрзалізниці». Про зарплату керівника «Нафтогазу» Андрія Коболєва ходять легенди. Раніше він зізнавався, що його зарплата — «це понад сім цифр до коми». А є ще премії! Скажімо, з грошей, отриманих від «Газпрому» за рішенням Стокгольмського арбітражу, топ-менеджмент «Нафтогазу» отримає премії 1% від суми. Це приблизно 700 мільйонів (!) гривень. Хоча торік Коболєв уже отримував премію за перемогу в Стокгольмському арбітражі — 261 мільйон гривень.
Утім, річ не стільки у космічних зарплатах топ-чиновників, скільки у прірві між їхніми заробітками і тими копійками, на які доводиться виживати більшості українців. Адже середня зарплата в країні до 10 679 гривень — це абстрактна цифра. Вона зовсім не означає, що більшість людей у країні заробляє стільки. За даними Державної служби статистики, у майже 60% сімей дохід на одну особу менший за 5000 гривень на місяць. А у 22,2% домогосподарств виходить менше, як 3000 гривень на душу. У селах ситуація ще гірша — там дохід до 3000 грн на одного члена сім’ї мають 35,2% сімей. Натомість лише 7% сімей мають середньомісячний дохід понад 10 тисяч гривень на особу. Тобто є категорія людей, які заробляють в Україні стільки, що в середньому можна вивести саме таку цифру. І з кожним роком прірва між багатими і дуже бідними зростає. Відтак сподіватись на формування бодай незначного прошарку середнього класу в Україні годі. Більше того, навіть у Міжнародному валютному фонді вважають розрив між багатими і бідними проблемою. Причому не лише соціальною, а й економічною. «Якщо частка 20% найбагатших людей у сукупних доходах збільшується, у середньостроковій перспективі економічне зростання сповільнюється», — йдеться у дослідженні МВФ. Відтак, якщо країна хоче стабільного розвитку, має насамперед боротись з економічною нерівністю.
А як у сусідів?
Базова зарплата міністра у Польщі еквівалентна 2400 євро. З доплатами може виходити до 3500 євро, тобто до 100 гривень. При цьому середня зарплата в країні — приблизно 1140 євро, тоді як в Україні приблизно 380 євро.
У Чехії міністри отримують до 4000 євро, тоді як середньостатистичний чех отримує 1310 євро. Тобто зарплата міністра — це приблизно три середні зарплати громадянина країни. За таким принципом, якщо урядовці хочуть зарплату у 100 тисяч гривень, мають спершу створити умови, аби середня зарплата українця перевищила 30 тисяч гривень. А то виходить, що європейські зарплати вони хочуть лише для себе.
70 845 грн. Такою є максимальна сума зарплати, на яку нараховують Єдиний соціальний внесок. Тобто, отримуючи мільйонні зарплати, топ-чиновники навіть не сплачують внесків до Пенсійного фонду з усієї суми.
А тим часом…
Батьки Ігоря Смілянського, який заробляє астрономічні суми, керуючи збитковим державним підприємством, живуть у США і виявились прихильниками «русскава міра». На своїх сторінках у соцмережах вони називають українців бандерівцями і фашистами, постять фото з георгіївськими стрічками тощо. Утім, сам Ігор Смілянський заявив, що не поділяє їхніх поглядів, «але вони мають право їх мати».
Коментар для «ВЗ»
Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова
Прірва між багатими і бідними, яка є в Україні, — це ознака недорозвинених країн. У розвинених країнах є значна частка середнього класу, тобто людей, які є не дуже багатими, але при цьому мають стабільний дохід, який дозволяє заощаджувати, інвестувати і загалом почуватися впевнено. І це стабілізаційний чинник. Середній клас впливає позитивно на ситуацію у державі — як на виборах, так і на економічний розвиток країни, оскільки формує внутрішній попит. Якщо є високий рівень внутрішнього споживання, ВВП країни не так сильно залежить від експорту, а отже, від зовнішніх ризиків. У нас же ВВП залежить насамперед від експорту. В Україні ж населення витрачає гроші насамперед на їжу, комунальні послуги та товари першої необхідності.
Та найбільша проблема у тому, що бідних людей легше купити. І ми це бачимо на кожних виборах. І йдеться не лише про те, що українці голосують за популістів. Українського виборця легко купити — за пайок, медичну послугу, дорогу в селі (яка і там би мала бути). Тобто люди готові продавати свій голос і п’ять років правління за пакет продуктів чи послугу вартістю 10−15 доларів на людину.