Константинополь не визнає фальшивого прокляття Мазепи

Спростовано ще одну історичну брехню проти українських державників, яку тиражував Кремль понад три століття. Вселенський Патріархат назвав неканонічною анафему (прокляття, відлучення від Церкви), яку на гетьмана Івана Мазепу наклала Російська православна церква. Про це заявив у Женеві доктор богослов’я, постійний представник Константинополя у Всесвітній раді церков архієпископ Тельміський Іов (Геча). І пояснив несприйняття цього рішення Москви політичними мотивами, якими керувалася вона всупереч канонам.

За словами ієрарха, «не­зважаючи на накладення Російською церквою нека­нонічної анафеми на гетьмана Мазепу, представники Вселен­ського Патріархату її не визна­вали, адже її було накладено з політичних причин, як засіб по­літично-ідеологічних репресій, і вона не мала жодних віроспо­відних, богословських чи кано­нічних причин».

На підтвердження цієї позиції Константинополя, архієпископ Тельміський Іов нагадав: після першого розгрому російським військом Запорізької Січі у 1709 році українське козацтво, яке перейшло під протекторат кримського хана, повернуло­ся під юрисдикцію Константи­нопольського Патріархату, і Іван Мазепа разом з Пилипом Орли­ком. були першими, хто це зро­бив. «Перебуваючи в еміграції у місті Бендерах, Мазепа віль­но сповідався у православних священиків Вселенського Па­тріархату, — каже владика Тель­міський Іов. — Саме вони спові­дали його на смертному одрі, а потім і відспівували. Тіло Мазе­пи було покладено у православ­ній церкві містечка Варниці, яка належала до вселенського Па­тріархату. А згодом, під час пе­репоховання Мазепи у місті Га­лаці, заупокійну службу за ним відправляв митрополит Вселен­ського Патріархату. Отже, Іван Мазепа помер як вірний Мате­рі-Церкви, Вселенського Патрі­архату».

За свідченням істориків, ана­фему на Івана Мазепу Російська православна церква наклала 12 листопада 1708 року — за нака­зом царя Петра І. Начебто через те, що у ході Великої північної війни український гетьман пе­рейшов на бік шведського ко­роля Карла XII.

У сучасний період «акт відлу­чення від Церкви» РПЦ видала у 1997 році щодо глави УПЦ Ки­ївського патріархату Філарета. За начебто його «розкольниць­ку» діяльність. А насправді — че­рез його боротьбу за незалежну Українську православну церк­ву. Очікується, що апеляцію па­тріарха Філарета на це рішення РПЦ 9−11 жовтня розгляне Си­нод Вселенського Патріархату. На початку вересня Константи­нополь підтвердив своє право розглядати скарги душпасти­рів на неканонічні дії щодо них. За інформацією, яка надходить зі Стамбула, «анафему» РПЦ щодо київського ієрарха буде скасовано, оскільки її було ухва­лено неканонічно — з політичних причин. Так само, як у випадку з Іваном Мазепою.