Регрес у боротьбі з корупцією неприпустимий

Український парламент наступного тижня має зробити все, аби внести до порядку денного і ухвалити у першому читанні президентський законопроект про Державний антикорупційний суд. А через місяць, суттєво підсиливши документ перед другим читанням, ухвалити його загалом, щоб інституція запрацювала до кінця року. В іншому випадку країну чекатиме новий виток політичної кризи, а вище керівництво – ще й вкрай неприємна розмова із зарубіжними партнерами. І їхнє вето на довгоочікувану фінансову допомогу Україні, яка вимірюється мільярдами доларів. Без неї впоратися з внутрішніми проблемами і міжнародними платіжними зобов’язаннями нам буде не під силу.

Наскільки Україні важливо бути у спілці з Міжнародним валютним фондом, знають і в українському уряді. Міністр соціальної політики Андрій Рева пояснив: «Якщо ми матимемо підтримку МВФ і проводитимемо реформи, цей Фонд дозволить нам перекредитуватися. Якщо ж ми припиняємо співпрацю з МВФ, нам кажуть: «Нема питань, тоді повертайте гроші!». Ось тоді нам доведеться або забрати позичені кошти з бюджету, або оголосити дефолт».

Про те, наскільки боляче б’є по інтересах держави відсутність Антикорупційного суду, говорив у понеділок і директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. За його словами, масштаби корупції, виявленої на державних підприємствах, «не описати жодними словами», вона є основним джерелом корупції політичної – фінансування фракцій і партій парламенту, які, приймаючи «під себе» закони, лобіюють власні інтереси. Директор НАБУ каже, що у чинному законопроекті про Антикорупційний суд «навмисно створено ряд норм, які спрямовані на те, щоб цей суд не зміг запрацювати на практиці», а теперішні суди, які розглядають справи чиновників, підозрюваних у корупції, знімають з них запобіжні заходи, безпідставно поновлюють на роботі.

Загалом НАБУ за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури передало у суди майже 90 справ проти корупціонерів. Однак судові процеси у цих справах загальмовано.

Слова Ситника про небажання вітчизняних політиків дати бій корупції підтверджують кілька блок-ініціатив нардепів. У грудні вони намагалися протягнути зміни у законодавство, які дозволили б елементарно розправлятися з непідконтрольним керівництвом НАБУ і САП, виводили б з-під відповідальності порушників електронного декларування. Після того, як Захід натякнув на жорстку відповідь у разі ухвалення цих змін (зокрема, призупинення безвізового режиму з ЄС), коаліція відкликала скандальний законопроект. А кілька днів тому представники більшості вдалися до ще одного кроку, який покликаний перетворити на фікцію покарання корупціонерів. Запропонований кількома членами «БПП» і «Народного фронту» законопроект має на меті скасувати відповідальність політиків, чиновників за незаконне збагачення. Не дивно, що після цього екс-віце-президент США Джозеф Байден заявив, що неприємно вражений регресом України у боротьбі з корупцією.

Буксування антикорупційних реформ стало основною темою розмов на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі між лідерами міжнародних фінансових організацій і президентом Петром Порошенком. Україні дали чітко зрозуміти: без створення Антикорупційного суду, який відповідав би рекомендаціям Венеціанської комісії, вигідних позик Києву не бачити. Таку ж позицію зайняло керівництво Світового банку. Там заявили, що наявність Антикорупційного суду є критичним питанням для співпраці з Україною. Більше того, сказали, що ухвалення законопроекту про АКС у його нинішній редакції є неприпустимим. Керівництво Світового банку вказало щонайменше на три хиби цього законопроекту. Серед них – на розмитість норми про кількісний склад Антикорупційного суду і на фразу про те, що АКС запрацює лише після того, як оберуть всіх його суддів.

До жорсткої критики законопроекту про Антикорупційний суд з боку Міжнародного валютного фонду, Світового банку долучилася і Венеціанська комісія. Її секретар Томас Маркерт підтвердив позицію колег про те, що на перших порах роль міжнародних експертів при доборі суддів Антикорупційного суду має бути вирішальною (натомість у законопроекті йшлося про те, що останнє слово має бути за Вищою кваліфікаційною комісією суддів). За словами Маркерта, міжнародні експерти, можливо, не повинні визначати, хто саме має бути членом Антикорупційного суду, але вони «повинні мати можливість запобігти призначенню тих людей, які не видаються належними кандидатами». Венеціанська комісія наполягає і на тому, щоб при виборі цих суддів було взято до уваги думку Громадської ради доброчесності. І у разі, якщо після перевірки кандидатів залишаться якісь підозри щодо них, це має стати достатньою причиною, аби заблокувати їх призначення.

Розчарувала «венеціанців» і надто затяжна процедура формування АКС. Згідно із внесеним законопроектом, якщо його буде схвалено, цей суд все одно не буде створено негайно. Президент повинен внести ще один законопроект про запуск роботи цього суду – і АКС з’явиться аж за рік після ухвалення цього закону. «Нагадаю, – заявив в інтерв’ю виданню «Європейська правда» секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт, – у нашому висновку ми писали, що суд має бути створено невідкладно».

А тим часом...

У понеділок, 29 січня, майже сотня детективів Національного антикорупційного бюро провела обшуки на території Одеської, Миколаївської областей та Києва. Спецоперація пов’язана з розслідуванням фактів зловживань при закупівлі послуг з поглиблення дна у Бердянському та Маріупольському морських портах протягом 2015-2016 років. Збитки від цих оборудок вимірюють сотнями мільйонів гривень. Затримано десятки осіб.