Зміна політичної орієнтації ледь не коштувала Кернесу життя?

За життя 54-річного міського голови Харкова Геннадія Кернеса, якого напередодні важко поранив невідомий снайпер, борються у Хайфі ізраїльські медики, які мають великий досвід лікування вогнепальних поранень. У ніч на вівторок лікарі із Землі обітованої на прохання друга і соратника Кернеса Михайла Добкіна вивезли непритомного мера у свою країну спеціальним літаком. Дозвіл на цей рейс дала Генпрокуратура, яка, як відомо, має до харківського голови ряд питань щодо його кримінального минулого (домашній арешт мера замінили на особисту поруку). За десять останніх років це п’ятий замах на Кернеса. Раніше у його машині двічі спрацьовував вибуховий пристрій, одного разу автомобіль підпалювали, вибухівка спрацьовувала неподалік цього політика. Але щоразу Кернесу вдавалося уберегтися. Зараз його життя висить на волосинці.

Постріл у Геннадія Кернеса пролунав близько 11 години ранку у понеділок, 28 травня, з лісового масиву у районі Бєлгородського шосе, де міський голова Харкова робив звичні свої пробіжки (за іншими даними, мер у компанії охоронців прогулювався на велосипеді). Фахівці кажуть: стріляв снайпер з рушниці російського виробництва. На випадок, якби щось завадило стрільбі, було приготовлено запасний варіант: Кернеса мала вбити радіокерована граната РГД, замаскована біля стежки, якою планував пробігтися-проїхати «об’єкт».

Якби не миттєва реак­ція охоронців і професійні дії медиків швидкої допомоги, Кернес міг померти на місці. У нього уражений хребет, шлунок, нирки, легеня, печінка, втрачено багато крові. У перші години нейрохірурги заявили: шанси на одужання примарні. Якщо і виживе, відновлюватися треба буде з півроку…

Кому і через що «заважав» Кернес? Найперша версія — про «російський слід». Міністерство внутрішніх справ заявило, що замах на харківського міського голову може бути пов’язаний «зі зміною його політичного курсу на підтримку цілісності України». Як відомо, раніше у заявах Кернеса звучали сепаратистські нотки, за деякими даними, він «дахував» антиукраїнську організацію «Оплот», яка розправлялася з майданівцями. Але після виклику у ГПУ в середині березня Кернес змінив риторику, утримував відносний спокій у Харкові. Більше того, пішов на контакт з головою Дніпропетровської ОДА Ігорем Коломойським, цікавився його досвідом територіальної оборони краю. Кажуть, такого не могли пробачити у Москві. Експерти припускають: Кремль був зацікавлений в усуненні «перебіжчика». На їхню думку, з іншого боку, смерть Кернеса мала би спричинити безлад у Харкові. А саме хаосу в українських мегаполісах чекають сьогодні у Білокам’яній. За задумом, московських сценаристів, суспільне збурення могло би зірвати президентські вибори. Саме про неможливість їх проведення через якусь годину після фатального пострілу у Харкові говорив в інтерв’ю російському телебаченню прокремлівський кандидат у президенти Олег Царьов.

Найближчий товариш Кернеса — колишній голова Харківської ОДА Михайло Добкін — туманно заявляв про те, що замах вчинили «вороги Харкова». Мовляв, Кернес був «стабілізуючим чинником для гарячих голів». Потім хтось Добкіна «підкоригував», і він сказав, що на життя його друга могли зазіхнути ті, хто записав їх обох у вороги Майдану…

Нардеп-харків’янка Інна Богословська вважає, що звести рахунки з Кернесом могли сотні людей, яких той образив у Харкові і в області, відібравши їхній бізнес. Автор резонансних журналістських розслідувань на ТВі і espreso.tv Артем Шевченко у розмові з кореспондентом «ВЗ» сказав: «Це може бути все, що завгодно. Але те, що у цього злочину, радше, політичне, ніж суто кримінальне підґрунтя — факт незаперечний». Політтехнолог Тарас Березовець теж бачить за подіями у Харкові «російський слід».

Думки про спецоперацію Москви дотримується і радник президента Юрій Луценко.

— Замах на Кернеса — сигнал того, що Кремль змінює тактику, — заявив колишній глава МВС. — І раніше лояльне до РФ населення, і бізнес, і місцеві еліти після злочинів диверсантів у Слов’янську і зачистці в Криму обирають стабільність в Україні. Постріл у Кернеса є першим серед запланованих терактів проти неслухняних Москві лідерів громадської думки. Чорні мітки отримали й інші особи, що символізують український економічний націоналізм в регіоні. Можливі замахи на лідерів виборчої кампанії. Все це примушує ще раз голосно сказати: ми повинні припинити «хатню війну», домовитися про співпрацю в рамках єдиної команди “євроремонту” і виграти вибори 25 травня.