Їдуть святкувати Хрещення Русі – з думкою про «велику Русь»...

27-28 липня у Києві відзначатимуть 1025-річчя Хрещення Русі. Дата не кругла, однак урочистості будуть ювілейно помпезними, з розмахом. Експерти побоюються, щоб замість духовного у них не переважав політичний акцент…

На СВЯТКУВАННЯ, які у прямому ефірі транслюватиме Перший на--ціональний, приїдуть пер-ші особи Росії, Молдови, Сербії. Перервавши відпустку, з Криму до столиці прибуде президент України Віктор Янукович. З духовних осіб на береги Дніпра навідаються глава Російської православної церкви Кирило, каталікос-патріарх Грузії Іліа Другий, глави ще 13 православних помісних церков. Московський патріарх прибуде у спеціальному літерному поїзді, в якому привезуть хрест Андрія Первозванного. На думку представників Білокам’яної, тур з Москви через Київ і Мінськ має символізувати єдність православ’я... Навряд, чи побачимо серед почесних гостей главу Української православної церкви Київського патріархату Патріарха Філарета, якого у Москві вважають “неканонічним”. Запрошували на святкування Папу Римського Франциска, але він зараз у Бразилії, тож Апостольську столицю представлятиме по-сол Ватикану в Україні.

На Володимирській гірці відбудеться урочистий молебень з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі (паломникам без спеціальних запрошень в УПЦ Московського патріархату приходити туди не рекомендували). У Національному палаці мистецтв “Україна” відбудеться урочиста академія. У “Мистецькому Арсеналі” відкриють виставку “Велике і Величне”. Буде закладено камінь під новий храм на честь Хрещення Русі. На Хрещатику запланували концерт духов-ної пісні. Експонуватимуть тематичні виставки. Київська влада виділила на урочистості 30 млн. грн. Заходів передбачено багато...

Кардинал УГКЦ Любомир Гузар каже, що заплановані державні заходи святкування є “зовнішніми за своєю суттю”, вказує на накопичені болючі проблеми у нашому житті, зокрема на відсутність контакту між владою і населенням. І дає зрозуміти, що найкращим способом вшанування 1025-річчя хрещення Київської Русі було би “старатися в усіх проявах особистого, родинного, громадського, суспільного життя поводитися відповідно до засад Христової науки”. На думку кардинала Гузара, “щоденна, щира, правдива християнська поведінка на усіх рівнях і в усіх проявах суспільного життя — це найкращий і, властиво, єдиний спосіб успішно святкувати подію Хрещення Русі-України”.

Не всіх високих київських гостей у вихідні зустрічатимуть тепло. Представники опозиційних партій і громадських організацій, попри заборони судів, готують акції протесту проти приїзду “російських емісарів” — Путіна і Кирила.

Ігор ЖДАНОВ, президент аналітичного центру “Відкрита політика”

Для мене, як і для кожного християнина, кожна річниця Хрещення Русі є важливою датою. Як історик розумію, яке колосальне значення ця подія мала для подальшого розвитку нашої країни. У 988-му ми зробили важливий вибір на користь християнської цивілізації. Тому, гадаю, кожний православний християнин відзначатиме цю подію.

Водночас зрозуміло, такий великий привід, на жаль, буде використаний в своїх цілях політиками. Путін приїде і розповідатиме про єдність українців і росіян, про вибір на користь Митного союзу, про те, що нам треба інтегруватися. А патріарх Кирило розповідатиме про “русский мір”, який є ідеологічним підгрунтям цієї “інтеграційної” ідеї Кремля. Зрозуміло, що і Янукович захоче використати цю подію для підняття свого рейтингу. Фотографії на фоні Путіна, Кирила важливі для його виборців...

Олег МЕДВЕДЄВ, віце-президент Української PR-Ліги

Газета «Сегодня» розповідає, з якими розмахом та помпою наближається до Києва Патріарх Кирило. Напевно, позаздрили б самі апостоли. Андрій Первозванний, Хрест якого везуть до нас, до тутешніх гір добирався скромніше. Кирило їде літерним бронепоїздом — хтозна, що на умі у тих православних? «Готель на колесах. Такий був у Сталіна». З охороною «як у Путіна».

Чи «Бреге» прихопив? Спитають: «Котра година, Ваше Святосте?» А він: «За московським часом, 1025 років Хрещення Росії» І поллється гарячкова політична проповідь про Русский мир та Тайожний союз, єдину купель та братство народів. Неначе великий київський князь хрестив свій народ лише для того, щоб навіки покласти його під Москву, про яку ні сном, ні духом?

Якщо ми й вийшли з єдиної купелі, це не привід весь час тягти нас до свого ліжка? Якщо нас поєднують такі братні узи, то чому тоді чиниться такий шалений тиск на Україну в економічній сфері, чому задля примусу до вступу до імперії ведуться постійні торговельні війни?