Шанси в команди Реброва ще є. А от пристойної гри немає…

Як не дивно, шанси на друге місце у групі, що дасть право поборотися за путівку на Мундіаль-2026 у плей-оф, у «синьо-жовтих» іще є, — адже з головними конкурентами у боротьбі за це друге місце, ісландцями, українці ще не грали. Але чи з такою жахливою грою можна на щось сподіватися?..

Як кажуть, виграє завжди команда, а програє завжди тренер. Гадаю, у матчі Азербайджан — Україна саме так із нашою збірною і сталося («мирова» з азербайджанцями, які в 11 попередніх поєдинках лише двічі зіграли внічию, а решту матчів програли, для «синьо-жовтих» дорівнює поразці).

Ребров укотре помилився зі складом. Я розумію, що у матчі з Францією Зінченко на лівому фланзі оборони був потрібен: Миколенко травмований, а в «Зіни» є досвід на цій позиції. Але навіщо ставити Зінченка у захист проти Азербайджану, який практично не атакує? Зліва в обороні міг зіграти Матвієнко, у центрі захисту — Сваток або Михавко, а Зінченко був дуже потрібний у півзахисті. Наприклад, замість «ніякого» Бондаренка…

А навіщо взагалі викликати до головної команди країни таких «чарівників м’яча», як Очеретько та Калюжний? Це що, футболісти, готові виступати за національну збірну? Навіть не смішно… Та й Зубков зараз, на жаль, майже нічим не кращий.

Загалом, таке враження, що збірна Реброва — така собі «виставка досягнень» донецького «Шахтаря». У «старті» з Азербайджаном вийшли аж четверо представників бронзового призера чемпіонату УПЛ — Конопля, Матвієнко, Очеретько й Бондаренко (ще був Судаков, але його днями взяла в оренду «Бенфіка»). Добре хоч, центральний захисник «Шахтаря» Бондар, що вічно «привозить», у запасі залишився, а то б і програти могли… З цієї п’ятірки «гірників» якийсь рівень показав лише «португалець» Судаков, а решта — повні нулі! Зате «гравці національної збірної», тож продати цих «зірок» власник «Шахтаря» зможе дорожче (якщо після ганьби в Баку їх узагалі хтось колись купить). Але хіба збірна України повинна залежати від бізнесових «хотілок» керівників одного з клубів нашої Прем'єр-ліги? Аж ніяк.

Колись ми в Ісландії вигравали. Але нині? Не віриться…

Як це не смішно, після безвільної поразки від Франції і ганебної нічиї з Азербайджаном «синьо-жовті» все ще зберігають шанси на друге місце у Групі D, що навесні наступного року дасть право позмагатися за путівку на Мундіаль-2026 у мінітурнірі плей-оф.

Справа в тому, що з головним конкурентом у боротьбі за це друге місце, Ісландією, Україна ще не грала. Аби гарантувати собі другий рядок у підсумковій турнірній таблиці, підопічні Реброва мають виграти три матчі - два з Ісландією, на виїзді та у Варшаві, і один із Азербайджаном (у Кракові). Колись таке завдання збірній Україні було цілком по зубах… Але нині? Якось не віриться… Ісландія розгромила Азербайджан і ледь не зіграла внічию з Францією, це організована й вольова команда. Але, звичайно, не Іспанія чи Аргентина…

Можливо, «синьо-жовті» трохи «оживуть», коли підлікуються наші травмовані - оборонець Миколенко (англійський «Евертон»), хавбек Циганков (іспанська «Жирона») і форвард Яремчук (грецький «Олімпіакос»)? І можливо, Ребров раптом згадає про динамівського «опорника» Бражка? Як на мене, навіть коли він не в найліпших кондиціях, як от сьогодні, то все рівно на десять голів кращий від Калюжного. Це просто різні футболи — європейський і «колгоспний»…

Зрештою, ветеран Ярмоленко також може бути корисним у виїзному матчі з Ісландією — завдяки величезному досвіду. Принаймні, «Ярмола» точно не буде гіршим від Гуцуляка чи Назаренка…

Футбол. Мундіаль-2026

Відбірний цикл (Європа)

Група D

УКРАЇНА — Франція 0:2
Ісландія — Азербайджан 5:0

Азербайджан — УКРАЇНА 1:1
Франція — Ісландія 2:1

І В Н П М О

1. Франція 2 2 0 0 4−1 6
2. Ісландія 2 1 0 1 6−2 3
3. УКРАЇНА 2 0 1 1 1−3 1
4. Азербайджан 2 0 1 1 1−6 1

10 жовтня

Ісландія — УКРАЇНА (21.45)
Франція — Азербайджан (21.45)

13 жовтня

Ісландія — Франція (21.45)
УКРАЇНА — Азербайджан (21.45)

13 листопада

Азербайджан — Ісландія (19.00)
Франція — УКРАЇНА (21.45)

16 листопада

Азербайджан — Франція (19.00)
УКРАЇНА — Ісландія (19.00)