Передплата 2024 «Добра кухня»

«У 8 років Давид виграв свій перший чемпіонат світу»

Львів'яни Ангеліна Черковська й Давид Комарницький перемогли на престижному фестивалі бальних танців BLACKPOOL

Ангеліна Черковська і Давид Комарницький разом зі свою наставницею Іриною Марюк привезли до Львова почесний трофей. Фото з альбому Ірини Марюк
Ангеліна Черковська і Давид Комарницький разом зі свою наставницею Іриною Марюк привезли до Львова почесний трофей. Фото з альбому Ірини Марюк

У Великій Британії відбувся престижний турнір зі спортивних бальних танців — Юніорський Блекпульський фестиваль танцю, на якому змагаються дуети в категоріях «Ювенали» і «Юніори». Юніорський танцювальний фестиваль у Блекпулі вперше відбувся 1947 року, і відтоді щорічно збирає молодих танцюристів з усього світу, серед яких були й українські пари. Цьогоріч уперше на такому престижному конкурсі перемогли танцюристи зі Львова — Ангеліна Черковська й Давид Комарницький, з клубу «Пролісок». Про це журналістці «ВЗ» розповіла тренер танцювальної пари, мама Давида Комарницького — Ірина Марюк.

— Блекпульський фестиваль має багаторічну історію, — каже пані Ірина. — Лише одного разу його відмінили через панде­мію. Привезти кубок перемо­ги і титул чемпіонів фестивалю BLACKPOOL — неймовірне щас­тя. Переможці отримують, окрім звичайних кубків, срібний ку­бок, який передається чемпіо­нам наступного року. Діти його отримують під розписку тре­нера, і не дай Боже подряпати кубок, бо за кожну, навіть най­меншу подряпину, треба плати­ти штраф 100 фунтів. На цьому срібному кубку маємо виграві­ювати імена моїх вихованців Ан­геліни Черковської та Давида Комарницького, рік і країну-пе­реможця.

— Скільки років юним пере­можцям?

— Давидові - 13 років, його партнерці Ангеліні - 14. Ми лише перейшли у вікову кате­горію «Юніори». Наші діти зма­галися зі старшими конкурен­тами, яким вже виповнилось 15 і 16 років.

— Коли ваш син почав за­йматися бальними танцями?

— Йому минуло 4,5 року, коли я його привела у клуб. Але він страшенно плакав, не хотів тан­цювати. Не могла вмовити, щоб почав тренуватися. Лише че­рез рік, з тяжкою бідою, вдало­ся «затягнути» у зал. Пробува­ла навіть його підкуповувати, обіцяла багато чого, щоб лише спробував. Для нас перший рік був найскладніший. А коли на­прикінці травня Давид виступив на заключному концерті, його наче підмінили. Отримав задо­волення від виступу, і більше у нас проблем не було у плані «не хочу». А у 8 років Давид виграв свій перший чемпіонат світу.

— Давид постійно танцює з Ангеліною?

— Вони у парі п’ятий рік. А дружать ще зі садочка.

— Скільки годин на тиждень тренуються?

— Щодня щонайменше по три години. А якщо є збори чи май­стер-класи, то цілий день. Під час канікул пів дня триває що­денне тренування.

— Тепер не трапляється, що ваш син хоче не тренува­тися, а поганяти м’яча з дру­зями?

— Ой, та він мені таке дуже часто говорить, мовляв, не йду на заняття, хочу з хлопцями у баскетбол пограти чи футбол. Як тільки відпрацюємо черговий чемпіонат, йде до друзів і грає у свій баскетбол.