Сучасний спорткомплекс – реальна потреба міста
Старший тренер кадетської збірноі України з дзюдо, МСМК (майстер спорту міжнародного класу ), учасник Олімпійських ігор в 2012р, чемпіон Європи в командному заліку, багаторазовий чемпіон України Сергій Дребот ділиться думками про спортивне життя Львова.
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/412699/8333638042142162019374802180479798676029440o.jpg)
Розмова стосується вирішальної ролі спортивних секцій, потреби побудови у Львові нового спорткомплексу міжнародного зразка і важливості участі молодих тренерів у європейських спортивних зборах.
/wz.lviv.ua/images/news/60351983_2583041415106877_2155493482834165760_o.jpg)
— Сергію, багато батьків перед тим, як віддати дитину на заняття спортивної секції, задумуються — як правильно діяти: слухати, що хоче дитина і не змушувати, чи таки наполягати на дисципліні і регулярності заняття спортом"?
— З власного досвіду — і як тренера, і як батька — все повинно бути в комплексі. Ми не повинні заставляти, але підштовхувати та мотивувати, підтримувати і заохочувати необхідно.
— Це повинна бути спільна робота батьків і тренера?
— Робота та мудрість. Батьки повинні мотивувати дітей до заняття спортом. А тренер, у свою чергу, має привити любов до спорту. Тренер має бути добрим психологом, щоб знайти підхід. Але, ще раз кажу, все працює в комплексі. Від бажання кожного і спільної для усіх мети буде залежати і настрій, з яким дитина відвідуватиме гурток, і результат. Я можу дати лише пораду: вибирати один вид спорту. Не перевантажуйте увесь вільний час дитини на бігання між гуртками і секціями. Важливо зрозуміти, якщо дитина займатиметься одразу кількома видами спорту, то, найімовірніше, що в жодному з них не досягне значних результатів — це розпорошення, яке призведе до поверхневих вмінь. Для успіху потрібно сконцентрувати свої сили і увагу на одному.
— Як у такому випадку зрозуміти — який це вид спорту? Тобто, як зрозуміти, який спорт найкраще пасує твоїй дитині?
— В дитячому віці, звичайно, варто спробувати кілька секцій. У такому віці краще не приймати доленосні рішення — не вибирати один вид спорту принципово на усе життя. Думаю, що дитина сама зможе вибрати той вид спорту, який буде їй приносити задоволення.
— А у дзюдо — на що саме варто звернути увагу насамперед?
— Бажання, з яким діти тренуються на тренуваннях, наполегливість, дисциплінованість і працелюбство. Хоча наперед не можна передбачити, хто стане добрим спорстменом.
— Велику роль відіграє сама методика підготовки до великого спорту. До слова, я щось не пригадую, аби ми чули про офіційну вітчизняну загальноукраїнську методику у спорті.
— Ми переймаємо досвід європейських країн, постійно вдосконалюємось. В Україні зараз найбільша проблема полягає в тому, що набагато менше дітей відвідують спортивні секції. Відповідно, вже немає такого вибору і відбору — тренери працюють з тим, що є, і з тими, хто є.
— А чому ми не адаптуємо під себе європейську методологію?
— Нам потрібно поєднати її з нашим досвідом і взяти найбільш ефективні методи. Потрібен час, потрібні спільні збори, обмін досвідом.
— А в чому основна відмінність у підході до спорту?
— Зараз, мені здається, більшість працюють на результат в дитячому віці, не думаючи про перспективу, про підготовку спортсмена до вищих досягнень. Більше уваги приділяють фізичній підготовці. В Європі — все навпаки, більше уваги приділяють технічним і тактичним діям. Там дуже багато залів, майданчиків і можливостей. В кожному маленькому містечку — добре облаштовані спортзали і басейни.
— То такі речі повинні стояти в пріоритеті державної політики?
— Звичайно, чим більше в нас хороших сучасних спорткомплексів, тим більше дітей і дорослих зможуть займатись спортом, дбати за своє здоров"я.
— Яка ситуація у Львові у дзюдо?
— Треба багато зробити, щоб наші спортсмени змогли тренуватись в хороших умовах, їздити на тренувальні збори, підвищувати кваліфікацію молодих тренерів. Необхідно відкривати більше секцій по області. Адже це спорт, у якому прекрасно формується характер, лідерські якості, повага до старших, командна робота, вміння долати труднощі і правильно реагувати як на успіх, так і на поразки.
— Про Львів часто кажуть — столиця культури. А чи має він потенціал стати і спортивним центром України?
— Георграфічно і ментально — так. Львів може бути столицею спорту України, адже для міжнародних змагань ми маємо і зручне розташування, і можливість забезпечення побуту та дозвілля. Але нам бракує залів для великих міжнародних змагань. Теоретично, таким спортивним комплексом міг би бути СКА. Та, думаю, дешевше буде збудувати новий, аніж реставрувати і перебудовувати старий. Новий сучасний європейський спортивний комплекс — це одна з моїх мрій. І це — реальна потреба міста.
Нагадаємо:
У жовтні 2019 відбувся відкритий Кубок Львова із дзюдо — наймасштабніші змагання з цього спорту в Україні. Свою силу у поєдинках продемонстрували понад 800 спортсменів. У дуелях на татамі зібралися представники усіх областей України та гості з 5-ти країн.
— Два місяці не лише аматорський, але й професійний спорт був на карантині. Наскільки це трагічно для майбутніх змагань?
— Усі змагання, які були заплановані на цей період, перенесли на осінь, для професійних спортсменів ще буде достатньо часу, щоб підготуватись!