«Трансфери – це просто грабунок»

Із завершенням літа завершується і великий футбольний ярмарок у Європі. З огляду на те, що 31 серпня випало на вихідні, «трансферне вікно» закрилося на два дні пізніше. Найбільшою інтригою цьогорічного футбольного ринку став перехід валлійського півзахисника «Тотенгема» Гарета Бейла в мадридський «Реал». Захмарні суми, які час від часу озвучувала європейська преса, вражали своїми космічними розмірами. Функціонери мадридського «Реала» навіть висловлювали готовність викласти за 24-річного валлійця понад сто мільйонів євро! Після таких заяв багато футбольних спеціалістів засумнівалися, чи насправді Бейл настільки талановитий і чи вартий таких грошей. Втім, після появи таких грошових проектів, як, наприклад, «Челсі», «Манчестер Сіті», ПСЖ, поняття “реальна ціна футболіста” набуло умовного значення.

«Я вважаю, що трансфери — це просто грабунок, можливість для багатьох людей «робити» великі гроші. Сьогодні гравець — це більше продукт, аніж футболіст, з цілою купою людей, які тільки того й прагнуть, щоб швидше отримати свої комісійні», — каже президент УЄФА Мішель Платіні, коментуючи трансфер Гарета Бейла.

Ситуація з непомірними фінансовими витратами клубів стає справжнім викликом для європейської спортивної спільноти. Дехто закликає просто зменшити «трансферне вікно», інші пропонують ввести граничні розміри для трансферів та самих контрактів футболістів. УЄФА намагається підійти до вгамування фінансових апетитів топ-клубів концептуально. Саме з ініціативи Мішеля Платіні у 2009 році у футбольну термінологію увійшло поняття «фінансового фейр-плей» або «фінансово чесної гри». Француз справедливо обурюється, що сьогоднішній футболіст належить не клубам, а фінансовим компаніям чи навіть приватним особам. Виходом із цієї ситуації Платіні вбачає повноцінне впровадження «фінансового фейр-плей».

У червні 2011 року набули чинності перехідні положення нового фінансового регламенту УЄФА для європейських клубів. Повна назва — Club Licensing and Financial Fair Play Regulations. Скорочено його називають «фінансовим фейр-плеєм». За словами президента УЄФА Мішеля Платіні, ця реформа зробить європейський футбол «більш чесним та моральним». Тож для тих, хто ще вважає футбол насамперед спортивним змаганням, є надія, що безхмарне спонсорство олігархів над футбольними клубами у Європі доживає останні роки.

У майбутньому команди не зможуть купувати фантастично дорогих нових «зірок» на гроші мільярдерів, як-от Романа Абрамовича («Челсі»), Мансура ібн-Зайд аль-Нахайяна («Манчестер Сіті»), родини Аль-Тані, яка володіє французьким ПСЖ, або ж Рината Ахметова («Шахтар»). Витрачати буде дозволено лише гроші, зароблені на квитках, рекламі, телетрансляціях, продажу символіки клубу та трансферах гравців. Це головна логіка «фінансового фейр-плей», що поступово набуває чинності в європейському футболі.

На даний момент, згідно з концепцією фінансового «фейр-плей», допускається дефіцит бюджету клубу в розмірі 45 мільйонів євро на рік, але, починаючи від 2015 року, — тільки 30 мільйонів. Це викликає занепокоєння у власників багатьох європейських клубів, адже сьогодні багато з них — збиткові. З цього приводу російські клуби нещодавно навіть висловили прохання збільшити для них розмір допустимого дефіциту до 60 мільйонів євро, адже у Росії поки що важко заробляти на футболі.

Остаточно нові правила фінансової гри на європейському континенті набудуть чинності з липня наступного року. Втім, відчути на собі жорсткість нововведень вже встигли 23 футбольні клуби, на які було накладено штрафні санкції за недбале поводження з грошима. Багато цих нових правил було взято з Бундесліги, хоча УЄФА трохи їх розширила й адаптувала. Німці прагнуть змусити решту Європи жити за власними ресурсами, а не в борг. Президент мюнхенської «Баварії» Карл-Гайнц Румменіґґе побоюється, що англійські, італійські та іспанські клуби і надалі не звертатимуть уваги на свої витрати, а тому пропонує карати клуби позбавленням права виступів у єврокубках. За його словами, не повинно бути винятків і для топ-клубів Європи. Втім, багато хто сумнівається, чи реально позбавити Ліги чемпіонів, наприклад, «Манчестер Сіті». З іншого боку, якщо УЄФА не буде послідовним у впровадженні нових фінансових правил, то цим значно підірве свій авторитет. Чи справді європейські клуби змусять зменшити грошові апетити, можна зрозуміти з того, як вони намагаються обійти «фінансовий фейр-плей».

Арабські ШЕЙХИ, які володіють британським «Манчестер Сіті», щороку витрачають на трансфери не менше ста мільйонів євро і при цьому «клянуться» у вірності новим фінансовим правилам. Як же їм вдається не перевищувати допустимих 45 мільйонів дефіциту, коли тільки трансфер Фернандінью обійшовся клубові в 40 мільйонів?

Два роки тому «Манчестер Сіті» уклав угоду про зміну назви клубного стадіону. За право назвати клубну арену «містян» «Етіхад» авіакомпанія із ОАЕ платить 400 мільйонів на рік. За таку послугу ще ніхто не відважився заплатити стільки! А що ж УЄФА? Футбольні чиновники трохи покартали клуб, мовляв, ми все «перевіримо», і якщо виявимо зв’язок між власниками авіакомпанії і власниками команди, то контракт не буде враховуватися. Але ж як довести нечесність цієї угоди? Недарма наставник лондонського «Арсенала» Арсен Венгер назвав цей контракт «Манчестер Сіті» «насмішкою над УЄФА».

За схожим сценарієм діє і ПСЖ. Наприкінці минулого року французький клуб підписав 4-річну спонсорську угоду із катарською туристичною компанією Tourism Authority. За цим контрактом за право бути титульним спонсором катарці платать ПСЖ 150 мільйонів щорічно, а наступного року сума повинна сягнути 200 мільйонів. При цьому попередній спонсор Fly Emirates платив французькому клубові цілих 3,5 мільйона. За “популярністю” з ПСЖ не може зрівнятися навіть каталонська «Барселона», яка отримує від свого титульного спонсора 50 мільйонів євро...

Щоб домогтися виконання «фінансового фейр-плей», не обов’язково діяти так зухвало. Можна підійти до справи більш креативно. Для цього деякі клуби використовують можливості заробітку в інших секторах економіки. Лондонський «Арсенал», наприклад, на місці свого старого стадіону «Хайбері» збудував житловий комплекс. Власник мадридського «Реала» Флорентіно Перес не побоявся вкласти гроші у великий розважальний комплекс в ОАЕ. Завдяки своїй популярності на Близькому Сході у майбутньому клуб отримуватиме регулярні дивіденди від цього капіталовкладення.

Ще одним способом обійти «фінансовий фейр-плей» можна назвати виплату в розстрочку. Коли клуб оголошує про придбання дорогого футболіста, то це ще не означає, що гроші відразу ж надходять на рахунок клубові, який продає. Насправді виплати трансферної вартості можуть тривати роками. Саме можливість отримати кошти одним траншем і відразу після досягнення домовленостей змусила віце-призедента «Тоттенхема» знизити ціну на Гарета Бейла до 80 мільйонів євро, хоча остаточна сума трансферу ще не оголошена.

Нові ПРАВИЛА футбольної економіки можуть стати справжнім випробуванням і для українських клубів, які на пряму залежать від спонсорських вливань своїх власників. «Фінансовий фейр-плей» УЄФА — проблемне питання для всіх без винятку українських футбольних клубів. Головними джерелами доходів футбольних команд є телевізійні права, спонсорство, реклама та продаж квитків. На жаль, зараз в Україні всі ці джерела перебувають у жалюгідному стані», — каже спортивний директор донецького «Шахтаря» Сергій Палкін. Стривожений фінансовими нововведеннями у європейському футболі і президент київського «Динамо» Ігор Суркіс: «У зв’язку з появою «фінансового фейр- плей» клуби повинні почати заробляти гроші. А у нас в Україні майже немає доходів від телебачення, немає таких продажів квитків, як у Західній Європі. Та й на атрибутиці ми не збираємо тих грошей, які необхідні. На Заході в цьому плані легше».

Попри те, що «фінансовий фейр-плей» покликаний повернути футбол у русло спортивних, а не грошових змагань, виникає доволі багато сумнівів. Наскільки реальним можуть бути санкції проти топ-клубів? Мішеля Платіні часто називають захисником малих футбольних країн і невеликих клубів, але чи не стануть його старання надто жорсткими щодо «незаможних» клубів і надто м’якими щодо «грошових проектів»? Втім, у когорті тих, хто прагне жити за власними коштами, і такі успішні клуби, як «Манчестер Юнайтед» і «Баварія». Тож, можливо, інші топ-клуби теж змусять бути чесними — не тільки у спортивній грі, а й у фінансовій.