Тріщини у воєнній економіці: мінфін та центробанк росії попередили путіна про загрозу бюджетного краху

За інформацією видання Bloomberg, вищі посадовці міністерства фінансів та центрального банку росії офіційно попередили володимира путіна, що подальше безконтрольне фінансування війни веде державний бюджет до небезпечного фіскального колапсу. Аналітики називають це найсерйознішим виявом внутрішнього розколу в москві з початку повномасштабного вторгнення. Фінансисти наполягають на негайному перегляді військових асигнувань, оскільки закрити рекордну бюджетну діру стає майже неможливо. Натомість міноборони росії та радикальне крило кремля категорично проти економії: вони стверджують, що це зупинить заводи, які повністю підсіли на оборонні держзамовлення, і вимагають виділити додатково 3 трильйони рублів (близько 36 мільярдів доларів) уже цього року. Диктатор путін доручив шукати резерви для скорочення у цивільних сферах, заборонивши чіпати армію.

Тим часом економічна реальність у росії вже вийшла з-під контролю офіційних прогнозів:

Катастрофічний дефіцит лише за перші чотири місяці 2026 року дефіцит держбюджету розрісся до 5,9 трильйона рублів (2,5% ВВП), що на 50% перевищує ліміт, запланований урядом на весь рік.

Економічне падіння мінекономіки рф у травні було змушене знизити прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,3% до символічних 0,4%, а в першому кварталі офіційно зафіксовано перше за три роки скорочення економіки.

Виснаження резервів ліквідна частина Фонду національного добробуту, з якого кремль фінансує воєнні потреби, вже схудла на 60% порівняно з довоєнним рівнем.

Навіть тимчасовий сплеск світових цін на нафту вище 100 доларів за барель через загострення на Близькому Сході не здатен врятувати ситуацію, оскільки ці кошти спалює внутрішнє субсидування палива та структурна інфляція. Публічно міністр фінансів рф антон сілуанов закликає до «певної стриманості», визнаючи, що державні резерви не безкінечні. Водночас у держдумі ситуація викликає паніку: окремі депутати відкрито порівнюють поточну кризу із початком 1990-х років після розпаду срср, коли безконтрольний друк грошей призвів до гіперінфляції та щотижневого знецінення рубля на 30%.