Технічна пастка в Ормузькій протоці: чому Іран не може швидко зняти мінну блокаду

Згідно з повідомленнями американських посадовців, хаотичне мінування протоки, яке здійснювалося невеликими човнами Корпусу вартових ісламської революції від початку конфлікту 28 лютого, перетворилося на некеровану загрозу. Проблема полягає в тому, що Іран не вів систематичних записів щодо кожної встановленої одиниці, а багато мін були розміщені таким чином, щоб дрейфувати разом із течією. Це робить опубліковані раніше іранські карти «безпечних маршрутів» лише частково достовірними та значно ускладнює відновлення повноцінного судноплавства.

Ситуація безпосередньо впливає на перебіг мирних переговорів в Ісламабаді, оскільки адміністрація Трампа пов’язала двотижневе припинення вогню саме з безпечним проходом танкерів. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі вже визнав наявність «технічних обмежень», що, за оцінками розвідки США, є прямим посиланням на нездатність іранської сторони швидко знайти та знешкодити власні загородження. Наразі жодна зі сторін не володіє достатніми потужностями для миттєвого очищення акваторії, адже процес тралення морських мін є значно складнішим і тривалішим за їхнє встановлення.

Нафтовий ринок залишається у напруженні, оскільки мінна загроза разом із ризиками атак безпілотників звели трафік через протоку до мінімуму. Поки росія виграє від високих цін на енергоносії, США та Іран змушені шукати вихід із глухого кута. Питання того, як швидко вдасться гарантувати безпеку водного шляху, стане ключовим пунктом дискусій між Джей Ді Венсом та іранськими представниками цими вихідними. Нездатність вирішити цю технічну проблему може поставити під загрозу не лише розмороження іранських активів, а й життєздатність усього процесу деескалації.