«Головний спонсор війни»: західні посадовці назвали Пекін ключовим союзником кремля у 2025 році

Західні дипломати та розвідки б’ють на сполох: роль Китаю у російсько-українській війні трансформувалася з «нейтрального спостерігача» на основного посередника та спонсора агресора. За оцінками посадовців, якими вони поділилися з Bloomberg, у 2025 році Сі Цзіньпін став значно впевненішим у підтримці володимира путіна, а економічна залежність росії від Пекіна досягла історичного максимуму.

Чому Китай став «двигуном» війни?

Західні аналітики впевнені, що здатність росії продовжувати бойові дії прямо залежить від поставок із Піднебесної:

• Експорт товарів подвійного призначення: Пекін забезпечує агресора мікроелектронікою та критично важливими мінералами, необхідними для виготовлення БпЛА.

• Обхід санкцій: москва використовує китайське «ноу-хау» для створення нових типів ударних безпілотників та модернізації ракет.

• Економічний тил: Торговельний оборот між країнами зріс із 152 млрд доларів у 2021 році до вражаючих 253 млрд доларів у 2024-му. росія тепер є п’ятим найбільшим торговим партнером Китаю.

«Китай міг би зателефонувати путіну і припинити цю війну завтра. Цю війну повністю підтримує Китай», — заявив посол США в НАТО Метью Вітакер.

Подвійна гра Пекіна

Китайська дипломатія продовжує демонструвати майстерність «політичного шпагату». Міністр закордонних справ КНР Ван Ї під час зустрічі з українським колегою Андрієм Сибігою запевнив у «традиційній дружбі» та підтримці мирних переговорів. Водночас речники МЗС КНР продовжують маніпулювати тезами про «законні занепокоєння росії щодо безпеки» через розширення НАТО.

За даними джерел, у Пекіні дійшли висновку, що війна в Європі їм вигідна. Вона виснажує ресурси ЄС і США, відволікає увагу Заходу від Азії та створює напруженість між союзниками по обидва боки Атлантики.

Дипломатичний вояж до Сі

Європейські лідери опинилися у пастці: з одного боку, вони занепокоєні затягуванням війни росії, з іншого — бояться торговельної війни з адміністрацією Дональда Трампа. Емманюель Макрон та Кір Стармер уже відвідали Пекін, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц планує візит найближчим часом. Європейці сподіваються, що через діалог та торговельні зв’язки зможуть вплинути на позицію Сі, проте поки що ці візити більше нагадують спроби зберегти власні економічні інтереси.

У той час, як демократичний світ намагається знайти баланс між мораллю та економікою, союз Пекіна та москви лише міцнішає, перетворюючи «кризу» на інструмент перерозподілу глобального впливу.