Учені з’ясували, що війна в неоліті супроводжувалася ритуальним насильством

Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, пропонує переосмислити уявлення про війну в неоліті. Замість спонтанних актів жорстокості або боротьби за ресурси вчені зафіксували докази навмисного, соціально й символічно вмотивованого насильства.

Під час археологічних розкопок на пам’ятках Ахенгайм і Берггайм у Європі дослідники виявили повні людські скелети зі слідами багаторазового та надзвичайно жорстокого насильства, а також ями, заповнені відрубаними лівими верхніми кінцівками. Така картина не відповідає відомим сценаріям неолітичних масових убивств або звичайних страт.

Автори роботи вважають, що йдеться про організовані ритуали, які відбувалися після збройних конфліктів. Їхньою метою могло бути приниження переможених ворогів, демонстрація сили та зміцнення внутрішньої ідентичності спільноти-переможця.

Щоб з’ясувати походження загиблих, науковці проаналізували ізотопні показники в кістках і зубах жертв та порівняли їх із даними людей, похованих у звичайних неолітичних могилах. Такі показники дають змогу відтворити раціон, рівень фізичних навантажень і мобільність людини протягом життя.

Результати показали суттєві відмінності. Жертви мали інший тип харчування, зазнавали більшого фізіологічного стресу та були значно мобільнішими. Це свідчить про те, що вони, ймовірно, не належали до місцевих громад.

Водночас дослідження виявило різницю й усередині самих жертв. Відрубані кінцівки, які, за припущенням учених, належали воїнам, загиблим безпосередньо в бою, мали ізотопні показники, характерні для місцевого населення. Натомість люди, чиї повні скелети несли сліди катувань, походили з віддаленіших регіонів.

Це дозволило авторам висунути гіпотезу про існування дворівневого ритуалу. Місцевих ворогів, убитих у бою, розчленовували, а їхні кінцівки забирали як трофеї. Полонених із далеких територій, імовірно, публічно катували й страчували. Такий підхід дослідники описують як форму неолітичного «політичного театру», спрямованого на демонстрацію домінування.

Науковці наголошують, що війна в неолітичних суспільствах виконувала не лише військову, а й важливу культурну функцію. Ритуалізоване насильство було інструментом формування соціального порядку, колективної пам’яті та уявлень про владу й належність до спільноти.