США вдруге вийшли з Паризької кліматичної угоди за президентства Трампа

Паризька угода, до якої приєдналися майже 200 країн, передбачає обмеження зростання середньої глобальної температури не більш ніж на 2°C, а в ідеалі — до 1,5°C вище доіндустріального рівня. Вихід США означає суттєве послаблення міжнародних зусиль у боротьбі зі змінами клімату, адже країна є найбільшою економікою світу та одним із найбільших історичних забруднювачів довкілля.

Порівняно з першим президентським терміном, Дональд Трамп значно посилив курс на відмову від глобальних кліматичних ініціатив. За кілька тижнів до виходу з Паризької угоди він також розпорядився про вихід США з низки міжнародних організацій, що працюють у сферах довкілля, миру, гендерної рівності та демократії.

Відомо, що попри рішення Вашингтона, решта світу, ймовірно, продовжить спільну боротьбу зі зростанням температури. Останні три роки стали найспекотнішими за всю історію спостережень і супроводжувалися масштабними лісовими пожежами та повенями. Водночас відсутність США за столом переговорів може ускладнити прогрес і дати окремим країнам підстави для послаблення власних кліматичних зобов’язань.

Окремою проблемою стане скорочення фінансування кліматичних програм. Навіть якщо майбутня адміністрація у Вашингтоні перегляне рішення Трампа, до того часу кліматичні організації можуть втратити мільярди доларів американської підтримки, якщо інші донори не компенсують ці втрати.

У січневому президентському меморандумі Дональд Трамп заявив, що кліматичні ініціативи «суперечать інтересам Сполучених Штатів». Білий дім пояснив вихід із угоди необхідністю заощадження коштів платників податків і відмовою від «неефективних або ворожих програм».

Трамп неодноразово висловлював скепсис щодо кліматичних змін. Зокрема, на Генеральній Асамблеї ООН він називав їх «найбільшою аферою в історії», а відновлювану енергетику — «жартом». Уже через кілька годин після інавгурації минулого року президент підписав указ про початок процедури виходу США з Паризької угоди.