BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Львів стане Буенос-Айресом: вперше на українській сцені культова опера П’яццолли «Maria de Buenos Aires»

  • 27.01.2026, 12:49
  • 257

30 і 31 січня, 1 лютого у Театрі імені Леся Курбаса відбудеться подія, що обіцяє гучний резонанс зі Львова на всю Україну — прем'єра опери «Maria de Buenos Aires» Астора П’яццолли у постановці відомого режисера Євгена Лавренчука за участі симфонічного оркестру INSO-Lviv

«Maria de Buenos Aires» — один з найбільш міфологізованих творів сучасної музики. Написана у 1968 році генієм tango nuevo Астором П’яццоллою та поетом-символістом Орасіо Феррером,

«Марія» стала першою tango operita (маленькою оперою) в історії. Часом її називають «латиноамериканською відповіддю на Піранделло та Брехта» за дивовижне переплетіння сюрреалізму, мелодрами і філософської притчевості.

Світова прем'єра у Буенос-Айресі свого часу видавалася ризикованим експериментом, однак саме з «Марії» почалося міжнародне визнання П’яццолли. У 1980-х роках опера пережила неочікуване відродження у Західній Європі: її ставили у Швейцарії, Франції, Німеччині, а згодом і в США. Сьогодні це один із найчастіше інтерпретованих творів композитора, що виходить далеко за межі жанрів.

«Maria de Buenos Aires» — не лише історія про Жінку. Це алегорія самого Танго та духу Буенос-Айреса. Марія, «народжена у день, коли Бог був п’яний», «з вогню пристрасті та болю гріха», уособлює пристрасть і красу, бунт, жагу і фатум. Її шлях — від убогого передмістя до сяйва нічних вулиць — стає дорогою самознищення й містичного переродження. Після смерті вона повертається у місто як Тінь — голос усіх скривджених, а кульмінацією стає народження її Доньки — символу нового початку, очищення, надії та відродженого танго.

Львівська прем'єра культової опери стане першою повною постановкою «Maria de Buenos Aires» в Україні - і вже цим визначає подію як мистецький прецедент національного масштабу.

За музичну частину, нерв і ритм постановки відповідатиме симфонічний оркестр INSO-Lviv під батутою дириґента Юрія Бервецького.

Євген Лавренчук, режисер: «У своїй інтерпретації цієї опери я би хотів стерти межу між Львовом і Буенос-Айресом, між Латинською Америкою й Європою, між міфом та історією. Також, я би провів паралелі з травматичним досвідом ХХ століття, зокрема з трагедіями Другої світової війни та Голокосту — темами, що сьогодні звучать особливо гостро й набувають нового звучання.»