BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Угорщина приєднується до Ради миру Дональда Трампа: фокус на секторі Гази

  • 18.01.2026, 19:45
  • 358

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан офіційно підтвердив, що його країна стане однією з держав-засновниць нової міжнародної ініціативи президента США Дональда Трампа — Ради миру. Головною метою цієї структури на початковому етапі є розробка та реалізація плану врегулювання конфлікту у секторі Гази

Фото: Укрінформ
Фото: Укрінформ

Статут та умови членства: фінансовий ценз

Згідно з проєктом статуту, з яким ознайомилися міжнародні медіа (зокрема Bloomberg), організація матиме жорстку ієрархію та фінансові вимоги:

• Вартість постійного крісла: хоча формально вступ є безкоштовним, лише держави, що внесуть 1 мільярд доларів готівкою протягом першого року, отримають статус постійного члена без обмеження терміну повноважень.

• Тимчасове членство: для інших країн термін перебування в Раді обмежений 3 роками, а його продовження залежатиме виключно від рішення голови.

• Абсолютна влада голови: першим головою Ради стає Дональд Трамп. Він має право одноосібно:

• Затверджувати чи ветувати всі рішення Ради.

• Визначати перелік запрошених країн.

• Призначати свого наступника.

• Ініціювати виключення будь-якого учасника.

Для управління процесами вже сформовано виконавчу групу, до якої увійшли ключові фігури з оточення Трампа та досвідчені міжнародні політики:

1. Марко Рубіо — Державний секретар США.

2. Джаред Кушнер — зять Трампа, який раніше опікувався «Угодами Авраама».

3. Стів Віткофф — спеціальний посланник США на Близькому Сході.

4. Тоні Блер — колишній прем'єр-міністр Великої Британії.

Серед запрошених лідерів, окрім Віктора Орбана, вже значаться президент Аргентини Хав'єр Мілей, прем'єр Канади Марк Карні та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Реакція світу: від підтримки до критики

Ініціатива отримала неоднозначні відгуки на міжнародній арені:

• Угорщина та Аргентина: Орбан і Мілей активно підтримують ініціативу, вбачаючи в ній альтернативу існуючим міжнародним інституціям.

• Ізраїль: прем'єр Беньямін Нетаньягу висловив рідкісну для союзників критику, заявивши, що план не був погоджений з ізраїльською стороною, що створює ризики для безпеки країни.

• Європа: кілька європейських столиць висловила занепокоєння через надмірну концентрацію влади та фінансів у руках однієї особи. Деякі дипломати називають Раду миру спробою створити «міні-ООН» з корпоративною моделлю управління.