«Грошей лише на 12−18 місяців»: експерти оцінюють фінансовий запас росії для продовження війни

Відомий експерт із російської зовнішньої політики олександр Ґабуєв, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі, висловив переконання, що час працює проти глави кремля володимира путіна.

Згідно з його підрахунками, у москви залишилося грошей лише на 12−18 місяців війни.

Ґабуєв пояснив, що додаткові санкції могли б скоротити цей строк.

На його думку, для того, щоб зробити війну для російського лідера фінансово непосильною, санкції необхідно посилити, а вже ухвалені — застосовувати значно суворіше.

Наприклад, країнам, як-от китай, індія або оае, більше не можна дозволяти безкарно обходити санкції та купувати російську нафту.

Експерт зазначив, що президент сша дональд трамп хоче завершення війни, але наразі практично не чинить тиску на путіна, тому росіяни вважають, що в них ще є час і що переговори можна затягувати.

Ґабуєв переконаний: якщо водночас Україна й надалі отримуватиме зброю та фінансову підтримку, то тривалість війни можна скоротити до менш ніж 18 місяців.

Водночас німецький військовий експерт карло масала у коментарі для BILD висловився значно менш оптимістично:

«До таких прогнозів, де називаються конкретні строки, я ставлюся вкрай обережно. Нині ніхто не може з упевненістю сказати, які фінансові та політичні резерви росія ще може мобілізувати — або захоче мобілізувати».

У СЗРУ (Службі зовнішньої розвідки України) наголосили, що бюджетна ситуація в рф демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема, дефіцит федерального бюджету рф лише за липень сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн рублів.

Ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена:

• Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування та живе завдяки держконтрактам.

• Цивільний сектор — основний донор бюджетних надходжень — змушений скорочувати виробництво та персонал, що виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.