Ексміністерка енергетики заявила, що не виїжджала за кордон: подробиці

«Я в Україні, в міністерстві, займаюся передачею документів», — написала Світлана Гринчук журналістам.

Відомо, що Світлана Гринчук не прокоментувала те: чому не прийшла на засідання Ради; чи запрошували її до парламенту на засідання, де розглядалась її відставка; чи вважає свою відставку справедливою; як оцінює свою роботу на посаді очільниці міністерства; як може прокоментувати фігурування свого прізвища у справі «Мідас».

Герман Галущенко не отримав повідомлень від журналістів.За даними видання, WhatsApp та Signal відображають їхні повідомлення ексміністру, як недоставлені адресату. Це може вказувати на те, що Галущенко деактивував свої акаунти в цих застосунках.

Раніше медіа повідомляли, що Герман Галущенко та Світлана Гринчук могли виїхати з України.

19 листопада Верховна Рада звільнила Світлану Грищук та Германа Галущенка з посад міністерки енергетики та міністра юстиції України. Вони фігурують в опублікованих НАБУ записах щодо розкрадань в Енергоатомі.

12 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що голова Мін'юсту Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук, які фігурують у розслідуванні НАБУ і САП щодо розкрадання в Енергоатомі, мають піти у відставку.

Того ж дня уряд відсторонив міністра Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції, а Гринчук написала заяву про звільнення з посади.

10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції"Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді «відкатів». Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.

10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: «Рокет» (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), «Тенор» (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів.

В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.

В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі «результативних дій» і невідворотному покаранні.

10 листопада «Українська правда» повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника «Кварталу 95» Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.

Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.

11 листопада наглядова рада НАЕК «Енергоатом» заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.

В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов’язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник «Кварталу 95» Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.

11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.

11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод «плівок НАБУ», де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем'єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали «Че Гевара». Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.

Ексміністр економіки України у 2019−2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.

11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.

12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави, яку за неї вже внесли.

Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. За неї внесли необхідну суму і вона вийшла із СІЗО.

Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У «плівках НАБУ» його ідентифікують як «Рокета».

Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як «Тенор».

Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На «плівках НАБУ» Фурсенко має прізвисько «Рьошик».