Рибалка і сівач: 29 червня — свято Верховних всехвальних апостолів Петра і Павла

Петро — рибалка. Він справді ловив рибу у сіті. Але Ісус Христос після першої зу­стрічі пророче сказав, що той змінить фах і навертатиме лю­дей до істинного Бога, буде «ловцем людських душ».

Називають чоловіка й бу­дівничим. Петро у перекладі - камінь, твердиня, скеля. Ісус Христос заповів, що той стане наріжним каменем Церкви.

Павла ж вважають сівачем (хоча такою працею він ніколи не займався). Майбутньому апостолові належало розки­дати не насіння, а зерна прав­ди Христової науки.

Утім, у народній уяві Пе­тро постає насамперед по­кровителем рибалок. На його іменини навіть відзначали професійне свято цих людей. Павло тим часом ниву засіває.

У фольклорі, апокрифах, ко­лядках вони обидва постають орачами. Петро волів веде, а Павло за плугом іде. Зрештою, такі джерела свідчать про спо­конвічний мирний хліборобський характер українського народу.

Петра і Павла часто нази­вають братами. Однак такими вони не були по крові, а тільки по вірі і духу.

Ці апостоли багато подоро­жували світом, проповідували Христову науку, засновували християнські общини (спіль­ноти), висвячували священни­ків і єпископів. Тому у молит­вах до них часто звертаються мандрівники.

Свято Петра і Павла завер­шує Петрів піст (Петрівку). Се­ляни вже готові до жнив.

Народні прикмети:

• Пекельна спека настає тільки після Петра.
• Петро задощить — хліб замочить.