BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«Неінтегрована в суспільство ромська громада отримує документи й роботу»

У Львівській області реалізовують Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб ромської національної меншини в українському суспільстві до 2030 року. Це комплекс робіт соціальних служб, аби допомогти ромам, які живуть у таборах (таких на Львівщині станом на березень 2025 року 350, з них 140 дітей) отримати паспорти, для дітей — свідоцтва про народження, навчання в школах, садочках

Про це розповів для «ВЗ» начальник відділу релігій та національностей департаменту культури Львівської ОВА Василь Дорош.

З 2021 року у Львівській ОВА працює робоча група, яка займається насущними проблемами ромів. Висновок робочої групи — сьогодні існує багато проблемних питань щодо ромської національної спільноти: відсутність особистих документів, проблеми з отриманням належної медичної допомоги чи освіти, неможливість отримати соціальні виплати на дитину або зареєструвати житло, проблеми з реєстрацією місця проживання, факти упередженого ставлення до ромів.

«Програму реалізовуємо разом з міжнародними благодійними фондами, залучаємо також психологів, які працюють з дітьми, — продовжує розмову Василь Дорош. — Торік почали з того, що порахували усіх ромів, які мешкають на Львівщині в таборах. Це стихійні поселення, які переважно сезонні: сюди також приїжджають роми із Закарпаття. Заробляють тут на сезонних роботах — продають хрін, бузину. Наприклад, у селі Волсвині Шептицького району роми плетуть кошики і продають людям, місцеві купують і добре ставляться до них. У Самборі ситуація гірша, там торік від чадного диму померла дитина. У поселенні біля Самбора роми теж працюють, заробляють на життя — сортують, а потім здають папір, скло».

Василь Дорош каже, неінтегрована у суспільство ромська громада потрохи отримує документи й роботу. Але темпи не втішні. За останні два роки лише 17 ромів отримали документи завдяки юридичному супроводу благодійних фондів, які працюють у проєкті.

«Не кожен з ромів хоче документів і працювати, — відзначає мій співрозмовник. — Є багато бар'єрів, зокрема психологічних. Роми вважають себе вільними людьми, не хочемо на них надто тиснути. З одного боку, коли спілкуємося з ними, то розуміють, що документи і робота потрібні. Але все це вважають недосяжним. Був випадок, коли один ром хотів працювати, але його висміяла громада і він передумав йти на роботу».