Двічі зупинялося серце: у Львові виходили новонародженого хлопчика

Через 6 годин після народження до відділення реанімації новонароджених нашої лікарні був госпіталізований хлопчик, який народився в одному з пологових будинків Львівської області. Після пологів від нього відмовилася мати, і в умовах пологового будинку стан дитини почав стрімко погіршуватися. У малюка наростали дихальні розлади, відтак викликали спеціалізовану реанімаційну бригаду.

Під час стабілізації стану у пологовому будинку у дитини розпочалася легенева кровотеча — стан, що є абсолютним протипоказанням до транспортування. Завдяки злагодженим діям нашої команди лікарі заінтубували малюка на місці та провели необхідні реанімаційні заходи. Тільки після стабілізації стану та усунення критичних загроз для життя, дитину транспортували до нашої клініки.

Первинний стан при надходженні: критична дихальна недостатність, легенева кровотеча, ознаки раннього неонатального сепсису, септичний шок, поліорганна недостатність, серцево-судинна недостатність, геморагічний синдром.

Одразу після госпіталізації малюка перевели на штучну вентиляцію легень (ШВЛ). Однак, через прогресуючу дихальну недостатність, вроджену пневмонію та важке ураження легеневої тканини, жоден режим апаратної вентиляції не забезпечував адекватного газообміну.

«Сильне ураження легень вимагало жорстких параметрів респіраторної підтримки. Ситуація була критичною та непрогнозованою, проте після 4-ох годин інтенсивної терапії вдалося досягти адекватної оксигенації та стабілізації стану», — розповіла Галина Заремба, керівниця відділення.

Паралельно дитина отримувала комплексну інтенсивну терапію, яка включала: використання кількох інотропних і вазопресорних препаратів для стабілізації гемодинаміки, протишокову терапію, антибіотикотерапію широкого спектра, корекцію електролітних порушень та гемостатичної дисфункції.

Зважаючи на два епізоди зупинки серця та реанімаційні заходи у дитини розвинулися неврологічні ускладнення — судомний синдром, що потребував додаткової корекції із залученням лікарів-неврологів та призначенням протисудомної терапії.

З часом стан дитини стабілізувався: вдалося усунути септичний процес, була проведена ефективна антибактеріальна терапія пневмонії, поступово нормалізували харчування.

Загалом хлопчик пробув у лікарні три місяці. Малюк, якого команда медиків назвала Богданом, став особливим для всього відділення. Усі лікарі та медичний персонал піклувалися про нього, дарували тепло, турботу та любов — так вони стали для нього немов сімʼєю.

Коли Богданко повністю одужав, соціальні служби знайшли для нього опікунів.

«Це наша викохана дитина. Ми всі дуже хвилювалися за нього, разом боролися за його життя, а тепер він має сім'ю. Ми за Богдана щиро раді. Момент, коли опікуни вперше взяли його на руки, зворушив усіх. Ми плакали від радості й смутку водночас, бо прощалися з нашим маленьким героєм», — додала Галина Заремба.