Для мешканців модульного містечка на Сихові працює безкоштовна перукарня

Перукарню, як унікальний простір для переселенців, заснувала Спільнота святого Егідія у співпраці з модульним містечком і небайдужими людьми. Тут професійні майстри допомагають відчути себе доглянутими та красивими — стрижуть усіх мешканців, але перевагу надають людям старшого віку, людям з інвалідністю, а також дітям.

Однією з майстринь є Наталя Шевченко, яка сама у 2014 році була змушена покинути рідний Донецьк через війну. Пізніше закінчила курси перукарів для переселенок і вже рік працює за цим фахом.

«З допомогою міста нам виділили приміщення, з допомогою фонду і небайдужих людей ми купили обладнання, мийку, ці крісла, і на волонтерських засадах працюємо безкоштовно — приходимо до цих прекрасних людей, спілкуємося з ними, і за цей час вони стали для нас сім'єю. Ми знаємо кожну історію, знаємо чоловіків, жінок, всіх людей, які тут працюють. Переважно, приходять по 10 людей, часом більше чи менше. Діток більше, бо вони потребують частіше стрижок, а також це переважно бабусі і жінки передпенсійного віку — ті, хто має більше вільного часу», — розповіла Наталя Шевченко.

Однією з тих, хто користується послугами перукарні, є 81-річна жінка зі Слов’янська. Пані Неля мешкає в містечку уже 2,5 роки і каже, що ідея такої перукарні - дуже добра.

«Я звикла до цих перукарів, і це поруч, недалеко. А вік вже такий, що далеко ходити не можу. І тут дуже гарно нас приймають, як своїх. Додому не можна, там постійно стріляють, а тут тихо. Там, у Слов’янську, я пережила вже другу війну — першу у 2014 році, тоді працювала медсестрою і перші бої починалися з нашого району. А тут гарно, як вдома, дівчата такі добрі», — розповіла пані Неля.

Перукарню облаштували у житловому модулі, який переобладнали під салон. На невеликій площі є все необхідне: дзеркала, перукарські стільці, інструменти для стрижок, а також маленька раковина — усе як у звичайній перукарні, тільки в компактному форматі.

Працює перукарня двічі на тиждень за попереднім записом. Перукарі, які працюють тут, мають відповідну освіту або завершують навчання, а їхні послуги — безкоштовні.

«У спілкуванні з цими людьми ми зрозуміли, що є потреба зробити стрижку чи пофарбувати волосся, і так ми почали цю ідею втілювати. І тепер ця послуга є регулярною — два рази на тиждень, на 3−4 години приходять майстрині, які мають свою роботу і не отримають за це зарплати, а просто від щирого серця роблять цю справу. Записують в журнал наперед, передзвонюють і запрошують на певний час — все як у салоні.

Люди радіють, одна жінка навіть розплакалася. Одно разу чоловіка стригли і жінку одночасно — то вони потім на побачення домовились піти. Ми постійно в пошуку майстрів і не збираємося припиняти цю роботу", — розповіла Анастасія Гриненко, координаторка роботи соціальної перукарні у модульному містечку.

Зараз у перукарні працюють 5 перукарів, проте спільнота постійно шукає нових майстрів.

Перукарня стала ще одним прикладом турботи і любові до людей, які були змушені покинути рідні домівки через війну. Адже в місті постійно піклуються про них дбають, щоб вони мали все необхідне для повноцінного життя. Зараз у містечку мешкає до тисячі осіб.

«У нашому модульному містечку є 8 двоповерхових будиночків, адаптованих для проживання. Тут є житлові блоки, санвузли та їдальні, а під потреби людей з інвалідністю адаптували усі душові та туалетні кабінки на перших поверхах. Також облаштували 10 дитячих кімнат, є кінотеатр, спортзал, діють безкоштовні заняття з англійської мови і дитячий садок. Літом для людей старшого віку і дітей були відпочинкові і реабілітаційні табори. Також постійно сприяємо і допомагаємо людям у пошуку роботи, дбаємо про те, щоб максимально допомогти і дати відчуття дому, наскільки це можливо», — наголосив директор Центру соціальної підтримки Володимир Головатий.

У модульному містечку Спільнота святого Егідія вже пів року організовує видачу допомоги для людей літнього віку, а віднедавна почала видавати допомогу також всім людям з інвалідністю. Йдеться про майже 350 продуктових наборів щомісяця.