Військові запитали у влади, де вона була перші дні вторгнення

Про це нагадали у соцмережах військові, які 24 лютого стали до лав Тероборони Києва.

«Україну в перші тижні повномасштабного вторгнення відстояла войовнича меншість. Саме та меншість, з якої постійно збиткувалися, упосліджували і переслідували. 24 лютого 2022 вже остаточно стало не смішно і до більшості нарешті дійшло: гірше настало», — пише колишній міністр інфраструктури, військовий Володимир Омелян, який зараз лікується після важкого поранення.

«Я памʼятаю порожні вулиці Києва, мовчанку в ефірах українських чиновників, 90% яких дременули за Карпати, тижні вичікування українських олігархів і забудовників: хто переможе?, і черги, черги до військоматів: дайте зброю! Питання: чим воювати? тоді стояло найгостріше, бо українська влада зробила все, щоб зірвати забезпечення війська і перетворити українські міста на легку здобич Красної Армії. Петро Порошенко був з військом з першого дня і залишається з ним донині. В перший день великої війни 206 батальйон 241 бригади ТРО був забезпечений усім, від зброї до форми і їжі саме його зусиллями і допомогою інших волонтерів. В подальшому його підтримку отримають десятки батальйонів і бригад.

Бо все, на що спромоглася влада в перші тижні - це записувати відеозвернення і «молитися» в московських «храмах» за народ і військо, яких вона неодноразово зраджувала", — нагадує Омелян.

Військовий Сергій Костинський згадує, як прийшов на Лаврську, де формувався 206-й батальйон ТрО.

«Між 12:00 та 13:00 24.02.2022 прийшов на Лаврську, 16, в офіс „ЄС“. За декілька годин тягав ящики зі зброєю та боєприпасами на якійсь базі, все це майно потім перевозили на Лаврську, для новоствореного 206 окремого батальйону 112 окремої бригади ТрО.
Потім стояв на посту. Потім отримав РКК-74. Спочатку перебував у складі другої стрілецької роти, пізніше перейшов у третю, за своїми кримськотатарськими братами», — пише Костинський.

«В третій роті зʼясувалося, що більшість із хлопців спочатку каталися по Києву, по військоматах, стояли в чергах та отримували відмови у мобілізації. Тому що раніше не служили. На Лаврській, 16 їм одразу видали зброю та боєкомплект. Ще пізніше ми почали виконувати бойові завдання. Щойно завершилася київська кампанія, разом зі своїми побратимами написав рапорт про згоду їхати в Миколаїв. І поїхав», — пише військовий.

«Чи створював Порошенко 206 батальйон? Так. Чи забезпечив озброєнням? Так. Чи є цей батальйон сьогодні уособленням героїзму та стійкості, незважаючи на кількість втрат особового складу, в першу чергу, з числа добровольців, які прийшли захищати країну у перші дні? Однозначно так. Чи може Петро Порошенко стверджувати, що з першого дня стоїть на захисті країни? Абсолютно так. Це є історичний факт», — констатує Сергій Костинський.

Командир одного з батальйонів ЗСУ Олександр Погребиський, який у перші дні повномасштабного вторгнення організував бойову підготовку бійців 206-го батальйону, брав участь в евакуації мешканців Приірпіння і одним з перший зайшов у сплюндровану Бучу, зазначає:

«Дуже добре памʼятаю 24 лютого 2022 року, адже дуже глибоко був в процесі формування 206 батальйону. Який попередньо з приблизним костяком по штату був сформований завчасно, бо бачили до чого йде! Памʼятаю, наскільки швидко завдяки Порошенку цей батальйон вдалось озброїти, одіти, обути, та налагодити логістику та забезпечення, яким займався Бірюков».

«Перша рота поїхала займати позиції вже в 19:00, 22-го, вже штатно розподілена з командирами, кулеметниками гранатометниками і відповідним озброєнням! Памʼятаю, як з коліс ми вчили людей користуватись АК і контролювали заходи безпеки! Памʼятаю і Гудименка, і Швеця, які просили кулемети і яким вони були видані! Памʼятаю перших загиблих і першого бійця, який потрапив в полон…( на перехресті Гостомель Ірпінь)», — пише офіцер ЗСУ.

«Також памʼятаю, як мер Ірпеня звернувся до Порошенко стосовно допомоги з квакуацією людей. І ми це робили, поки не втрутилась влада і заборонила 206-му цим займатись! Памʼятаю, як 206-тий отримав БР на південь і памʼятаю, як загинув Каракай», — згадує Олександр Погребиський.

Генерал СБУ Віктор Кононенко пише: «24 лютого 2022 року я памʼятаю напрочуд добре. Після перших вибухів, близько 5−00 години ранку, мій перший дзвінок був саме ПП, котрого я попросив офіс „Європейської Солідарності“ під формування батальйону. Потім я набрав комбата 206 батальйону 112 бригади ТрО і сказав, що є місце для дислокації, давай формувати підрозділ. 206 батальйон 112, а потім 241 бригади ТрО відбувся завдяки Петру Олексійовичу. Ми чи не єдині в Києві мали гаряче харчування, медичне й інше забезпечення, зброю, в чергах за якою стояла безліч щойно сформованих підрозділів. Він був не поруч, а з нами, — частиною єдиної команди добровольців, що стала на захист своєї держави. А влади, яка сьогодні розповідає про свій безмежний героїзм, я в перші дні війни не чув і глибоко сумніваюсь, що в ці дні вона взагалі була в Києві».

Військовий Олексій Петров згадує, як коштом Порошенка забезпечували тероборону: «Разом із Юрієм Бірюковим приїздимо на гуртовий склад „Мілітариста“. І забираємо все, що не заброньовано іншими підрозділами. Загальна цифра в рахунку із розряду „темно в очах“. Хто сплатив той рахунок, питання риторичне. Все те ж саме, тільки на гуртовому складі іншої фірми, яка також спеціалізується на продажу тактичних одягу та спорядження. Знов рахунок із шаленою сумою. Окрім цього, купа картинок перед очима про кулемети на асфальті парковки, які привіз Порошенко. Про ту ж саму евакуацію людей з Ірпеня. Мільйон питань вирішувалось одним телефоном дзвінком. Не моїм звісно ж. Чому б не згадати новенькі пікапи „JAC“, які ми з Бірюковим відігнали одним фахівцям на переобладнання і ще багато чого. Звідкіля вони взялись? Хто їх придбав? Питання з того ж самого розряду», — пише Петров.

«А ще, щойно пришла БРка на Херсонщину і ми (хто вже був з досвідом) зробили запит П’ятому на ТМЦ для роти, ми накатали тааакииий список, ні, не так, а ось так — СПИИИСОООК, від якого ми самі ohyїли.. і нам в Миколаїв все було доставлено ще й з лИшком», — написав у коментарях Тарас Данчук.

Співголова фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко, яка з перших днів вторгнення залишалася в Києві, зауважує, що більшість органів центральної влади і керівництво силових структур поспіхом покинули столицю і переїхали ближче до західного кордону України.

«Бачу, для багатьох українців, в тому числі користувачів соцмереж, стало відкриттям те, що 24 лютого 2022 року влада, за виключенням Зеленського і кількох його соратників, масово втекла з Києва. На жаль, це правда. Починаючи від уряду, який майже в повному складі виїхав в Івано-Франківськ, Тернопіль та Львів, включно з великою частиною керівництва ОП, Нацраду з ТБ, ДБР і прокуратурою, які з лижними палками до травня гуляли десь карпатськими схилами. Й деякими депутатами, яких доставляли на 20-хвилинні засідання спецпотягом із Закарпаття. Іноді ми ще й чекали на відкриття сесії, бо спецпотяг запізнювався. Урядові будівлі стояли порожніми, а ми не могли додзвонитися до деяких міністрів, які втаємничено відповідали, що вони не в Києві. Це все правда», — пише Ірина Геращенко.