З «березою», трембітою та скрипалем
Частенько на Різдвяні свята в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» коляда лунає. Кожен з творчих колективів, який у своїх «співанках» прославляє довгоочікувані Різдвяні події, робить це по — своєму, із використанням місцевих традицій та звичаїв. Із різних куточків України, звідусіль приїжджають сюди гості
Сьогодні на малій батьківщині Франка, де, як розповів нам директор державного заповідника Богдан Лазорак, вже п’ятий рік поспіль триває реалізація спільного проєкту «Від музею Івана Франка в Криворівні до музею Івана Франка в Нагуєвичах», побували колядники з гуцульського краю. На українській культурній мапі Криворівня — особливе місце. Воно дуже притягувало Івана Франка, який не лише для того, щоб відпочити сюди приїжджав. Тут, як виявляється, написав свою повість «Великий шум», автобіографічне оповідання «У кузні», поему «Терен у нозі», поезію «У безсонну ніченьку». Багато перекладав, із великою зацікавленістю вивчав місцеві традиції та фольклор. Також у Криворівні у 1913 році написав етнографічний нарис «Моя вітцівська хата». Чи не найкраще із періодом життя Івана Франка у Криворівні, яка не лише його увагу привертала та полонила, а й багатьох інших українських письменників та державних діячів, обізнана наукова співробітниця музею Івана Франка у Нагуєвичах Марія Шутко.
Криворівня дотепер, неначе магніт, притягує до себе увагу небайдужих до своєї історії та культури українців. І Михайло Грушевський тут був. І Сергій Параджанов свої «Тіні забутих предків» у краї трембіт знімав Не просто талановиті, багато в чому незвичні та ні на кого із своїх співвітчизників-родаків несхожі люди тут живуть. Гуцули, як, мабуть, жодна інша гілка українського народу, дуже старанно та ревно до своєї духовної спадщини ставляться. Всі хочуть їхню автентичну коляду почути. Чому? Важко пояснити. На Бойківщині нібито не гірше колядують. Але кожна традиція свій колорит та специфіку має. Є різниця між гуцульською та бойківською колядою. У Криворівні, де кожен колядницький гурт має свого провідника-ватажка («березу»), а також скрипаля та трембітаря, колядують так, як ніде інше. Текст, мелодія, техніка виконання та супровід відрізняються від всього, що довелося чути та бачити дотепер. Аж дух захоплює. П’ять колядок виконали гості з гуцульської столиці в Нагуєвичах. Усі зібрані до скриньки «преміальні» скерують на підтримку наших воїнів-захисників.
