Спочатку храм святих Володимира й Ольги обікрав

Засуджений дуже молодий

Засуджений дуже молодий. Йому — двадцять один рік. У таких випадках кажуть, що все життя попереду. Важко сказати, що на нього чекає в майбутньому. Чи до кінця зрозуміє, чи повністю усвідомить, що накоїв? Часу на обмірковування свого вчинку матиме достатньо. Як інформує пресслужба Львівської обласної прокуратури, за скоєне п’ять років позбавлення волі отримав. Вину свою визнав, просив суд жорстоко не карати.
Скільки всього грошей вкрав? Як встановлено слідством, засуджений влітку обікрав дві церкви. Спочатку, розбивши вікно, до храму святих Володимира і Ольги УГКЦ пробрався. Виніс з приміщення близько 3 тис. грн пожертви. Спокійно минула перша ніч після цього. На заміну прийшов новий день… Ніхто не приходив, за скоєне не пов’язали. Виглядало на те, що все зійшло з рук. Мабуть, здалося, що так завжди буде.

Після маленької перерви знову на лихе потягнуло

Після маленької перерви знову на лихе потягнуло. Не деінде, до тієї ж самої церкви «навідався». Як після цього не вірити в те, що злодія, неначе магнітом, завжди до місця злочину тягне. Друга «ходка», хоч і менш вдала, та все ж не зовсім «безплідною» виявилась — півтори тисячі гривень вкрав. Після цього Остапа понесло. Додалось нахабства та й «апетит», мабуть, зріс. Об'єктом чергової крадіжки вже став собор Пресвятої Трійці. Це головний храм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Шостого серпня, як інформує пресслужба Львівської обласної прокуратури, виніс майже 200 тис. грн. Вийти на слід злочинця, притягнути його до відповідальності, як це часто буває, вдалося завдяки відеокамерам та іншої викривальної інформації із соцмереж. Ні для кого вже не секрет хто засуджений та як він виглядає? Знову ж таки, користувачі соцмереж постарались: фотографію засудженого розмістили. Зображений на світлині юнак, якщо це справді засуджений, виглядає веселим та безтурботним. Аж ніяк ця фотографія не «тягне» на «портрет» людини, яка Господній храм здатна обікрасти.

Важко знайти село, в якому церкву не обкрадали

Що насторожує? Неможливо сьогодні щось вкрасти, накоїти комусь лихо без величезного ризику бути виявленим. Але це чомусь не зупиняє потенційних крадіїв не просто нажитись чужим коштом, а навіть церковне добро прибрати до рук. За життя наших батьків — факт нечуваний. До церкви з лихими намірами ніхто не ліз. Завжди щось давалось взнаки, навіть ті, у кого, здавалося, нічого святого не залишилось, не ламали вікон і дверей церковних. Сьогодні крадіжки церков — ледве не буденне явище. Саме так на подібні події реагують мас-медіа — як на звичний кримінал. Це вже не сенсація. Вже важко у Дрогобицькому районі знайти село, в якому бодай раз храм не обкрадали.