Учені «оживили» черв’яків, яким майже 50 тисяч років

Про це йдеться у дослідженні, яке опублікували у журналі PLOS Genetics.

Ці організми жили у епоху пізнього плейстоцену — між 129 і 117 тисяч років тому. Вони належать до вимерлого виду Panagarolaimus kolymaensis.

Проте він не загинув. Насправді його представники перебували в стані спокою — більше відомому як криптобіоз.

До цього вчені вважали, що нематоди (тип двобічно-симетричних червоподібних тварин) або аскариди (паразитичний круглий черв) можуть залишатися в такому стані лише до 40 років.

Тепер відомо, що ці істоти співіснували з шерстистими мамонтами.

«Ці відкриття мають наслідки для нашого розуміння еволюційних процесів, оскільки час генерації може розтягнутися від днів до тисячоліть, а тривале виживання особин виду може призвести до відновлення вимерлих ліній», — зазначили науковці.

Оживити черв’яків змогли за допомогою води та їжі. Коли дослідники порівняли геноми Panagarolaimus kolymaensis з одним із його живих родичів, Caenorhabditis elegans, вони виявили багато перекриваючих генів між ґрунтовими черв’яками.

Ці гени пов’язані з механізмами, задіяними у виживанні у суворих умовах навколишнього середовища.

На думку вчених, це цікаво, оскільки Caenorhabditis elegans зазвичай трапляється у регіонах з помірним кліматом, ховаючись у гниючих фруктах або рослинах.

За словами авторів дослідження, їхні висновки вказують на те, що, адаптуючись до виживання криптобіотичного стану протягом короткого періоду часу в таких середовищах, як вічна мерзлота, деякі види нематод отримали потенціал для окремих черв’яків, щоб залишатися у такому стані протягом геологічного періоду часу.

Тепер команда вчених хоче дослідити, яку роль спільні гени відіграють у криптобіозі. Також їх цікавить потенційна верхня межа того, як довго нематоди можуть залишатися у цьому стані.