Успішний підприємець рішення мобілізуватися прийняв одразу… двічі

  • 10.11.2022, 23:00
  • 581

У Морській охороні Державної прикордонної служби Україниє чимало військовослужбовців, які за власним бажанням мобілізувалися з початком повномасштабної агресії рф

Одним з таких є старшина зенітно-артилерійської команди корабля Морської охорони «Павло Державін» старшина 1 статті Михайло з позивним «ЗАК». До мобілізації мав прибутковий бізнес — консультував знаних в Україні та успішних підприємців і фермерів й займався продажем комбайнів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки. За словами Михайла, вже 22 лютого йому телефонуваличимало з таких клієнтів та стверджували, що російська армія днями все ж таки піде масштабним вторгненням в Україну. До останнього Михайло не вірив у це. А вже 24 лютого прийшов до Одеського загону Морської охорони, аби разом з морськими прикордонниками захищати Україну від рашистської навали. Так само як і у 2014 році, Михайло ані дня не вагався. Тоді, у 2014-му, за мобілізацією був призначений на посаду командира відділення артилерії на КрМО «Лубни» й захищав вхід у Дунай з моря. Згодом також служив старшиною радіотехнічної команди на флагмані Морської охорони.

«Рішення і тоді, і цього разу я приймав фактично одразу. Вранці дізнався про вторгнення, швидко поснідав і одразу попрямував в загону. Розумів, що у ці перші дні Україні дуже потрібні ті, хто стануть на її захист. 24 лютого бажання було лише одне — якнайшвидше отримати зброю і стати пліч-о-пліч з побратимами для захисту рідної землі», — стверджує Михайло.

За словами старшини, якщо кожен українець буде розуміти, що він повинен щось робити задля нашої спільної Перемоги, якщо вся нація буде єдиною й консолідованою, то ми обов’язково переможемо ворога, який хоче позбавити нас свободи та незалежності й затягнути у свою орбіту, де панує рабське існування суспільства.

А вперше з агресією росіян Михайло стикнувся ще 2005 року, у Криму. Оскільки за фахом він є професійним інженером-технологом громадського харчування з великим практичним досвідом, то одного разу за протекцією колег він погодився допомогти групі інвесторів з рф в аспекті облаштування «з нуля» готельно-ресторанного комплексу у Ялті. Справи йшли доволі непогано, перспективи були очевидними, фах та професіоналізм Михайла імпонував росіянам, але на одній із робочих зустрічей вони дозволили собі кілька разів назвати його хохлом. У відповідь Михайло також назвав їх москалями, і це їм дуже не сподобалося, до того ж такий паритет викликав у них неабияке заперечення і навіть обурення. Буквально того ж дня Михайло сказав, що з такими партнерами він співпрацювати не буде. Ні подальші вибачення головного з «партнерів», ні перспективи непоганого заробітку не змінили прийнятого рішення і надалі облаштовувати комплекс росіянам довелося вже без українського фахівця.

«Я народився за часів Радянського Союзу і пам’ятаю з дитинства, як постійно владою формувалася суспільна думка з приводу того, що всі інші народи — це молодші брати, так би мовити, другий сорт, а росіяни є саме титульною нацією. Це впроваджувалося усюди, в усіх сферах життя — усі ці анекдоти про молдован, чукчів, хохлів, чи то чорношкірих людей, ролі в кіно, де представник тієї чи іншої нації висвітлювався у негативному або комічному аспекті — це також було частиною замаскованої пропаганди. І ми бачимо, до чого це все призвело. В сучасному світі таке ставлення до інших людей неприйнятне. Расизм, фашизм, геноцид різних націй — це ідеології, які принесли смерть та горе величезній кількості людей на планеті. В сучасній історії є приклади коли країни поділилися на тоталітарні та демократичні форми державного правління й цілком очевидно, у яких з них люди чудово живуть, а у яких просто намагаються вижити. Є чимало прикладів того, як нікчемно закінчують своє життя авторитарні лідери. І саме з цим і бореться зараз вся Україна — аби не потрапити у той тоталітаризм, який несе у собі російська федерація», — каже Михайло.

Так, нашим дідам-прадідам на собі довелося відчути, що таке геноцид, фашизм, і, на жаль, нашому поколінню так само доводиться протистояти геноциду і можливо не меншому злу — рашизму. Росіяни йдуть вбивати українців, проте не можуть пояснити, чому вони це роблять, при цьому прикриваються брехливими наративами.

Це війна між свідомими людьми та тими, у кого в душі темрява. Але світло завжди перемагає темряву. На те воля Божа. Тому нас не здолати!

Разом до Перемоги!

Схожі новини