Передплата 2025 «Добра кухня»

Історія сильної жінки: власниця ресторану вивезла свій бізнес із Слов‘янська у Чернівці

  • 15.09.2022, 15:15
  • 896

Власниця ресторану Поліна Семенець зі Словʼянська зібрала весь свій колектив та обладнання і переїхала з Донецької області на Буковину, де продовжує працювати

Поліна Семенець, власниця ресторану із Слов‘янська
Поліна Семенець, власниця ресторану із Слов‘янська

На початку війни Поліні довелося покинути домівку і разом вз персоналом та всім необхідним устаткуванням переїхати у Чернівці.

«У нас був ресторан, ми працювали понад 10 років. Уже навіть виросли з маленького закладу у досить великий. Це було місце святкувань для родин, друзів, весіль чи вечірок. Та почалася війна, і ми поїхали. Поїхали гуртом. Вивозили всі свої сім'ї разом з мамусями, бабусями, дітьми. Захопили і обладнання. Це дуже важко було організувати, знайти водіїв. Привезли навіть меблі. А тут знайшли приміщення, і це стало нашим новим домом. Зараз ми на вулиці Кобилянської, нам подобається тут. Як інший вимір: не відчувається, що у країні просто зараз твориться пекло. Відчуваємо себе у безпеці», — розповіла Поліна Семенець.

Власниця зауважила, що все устаткування подолало 1200 кілометрів, доїхало ціле та неушкоджене. На запитання, чому Чернівці відповіла: це рідне місто шеф-кухарки.

«Наша Ірина Михайлівна, вона ж і моя хрещена — це візитівка закладу. Вона родом з Чернівців. Колись поїхала на схід ще дівчинкою молодою, а зараз повернулася додому бабусею. Тому ми на її честь і назвали заклад „Ультрабабуся“. Ультра — це означає щось більше, ніж зазвичай. У Слов’янську наш заклад теж називався Ультра. Зараз вона талісман нашого ресторану, все тримається на її умінні та енергетиці», — додала Поліна.

Увесь колектив закладу з теплотою говорить про Поліну.

«У людини було все. Бізнес, квартира, дача. А лишилась у авто з дітками без нічого. Все втратила. Але не загубила людяності. Добра вона, відгукується на біду, дбає за весь колектив. Їй навіть було соромно знімати квартиру, бо її люди живуть у садку та гуртожитку. Уявляєте? На 10 тисяч така одна трапляється. Мені за 50, але я до неї ходжу радитись. Я готова закрити собою її, її дітей і чоловіка, який на фронті», — розповіла Ірина.

Поліна не сумнівається у перемозі України, бо українці незламні і б’ються за своє.

«Я нікуди не виїхала, а залишилась тут, спала на підлозі чотири місяці. Але ми всі разом. Тому ми і сила. Нас не зламати. Роз'єднати — і тоді нас легко розбити. Головне — це люди. Ремонт неймовірний може бути, але люди і стосунки вирішують все. Не мають значення матеріальні цінності, якщо там нема душі людини — то не варто нічого. Україна сильна і незламна. І поки віримо, перемога наближається до нас», — підсумувала Поліна.