У Нацбанку пояснили, чому "росте" долар

Про це повідомив заступник голови Національного банку Юрій Гелетій, пише «Економічна правда».

Наразі долар в обмінниках подорожчав з 35,2/35,35 грн 5 липня до 37,43/37,65 грн 13 липня.

Тенденція до знецінення гривні почалася у небанківських обмінниках, проте дуже швидко поширилася на банківські. Деякі банки вже встановлюють курс готівкового долара на рівні понад 38 грн.

З 24 лютого валютний ринок в Україні фактично припинив своє існування. Національний банк зафіксував офіційний курс долара на рівні 29,25 грн. За цим курсом імпортери можуть купувати валюту для ввезення товарів в Україну, а експортери обмінюють свою валютну виручку на гривні.

Саме експортери та імпортери формували переважну частку пропозиції та попиту на валютному ринку і наразі вони не не впливають на формування курсу.

Змінюється курс лише на готівковому сегменті ринку, участь у якому бере населення. Ці коливання не відображають загальної ситуації в економіці, а свідчить про баланс попиту та пропозиції на готівкову валюту серед громадян.

Першою причиною нинішнього стрибка курсу готівкової валюти у Нацбанку називають рішення найбільших за кількістю клієнтів банків зрівняти свої курси за картковими операціями з готівковим курсом.

Цей крок спровокував дефіцит готівкової валюти в Україні, адже «карткові туристи» забезпечували значну частку пропозиції валюти на ринку. Попри це, у Нацбанку підтримують це рішення великих банків.

«Це необхідний крок для боротьби з „картковим туризмом“ — схемою, відповідно до якої громадяни знімали валюту за кордоном за „кращим“ курсом і потім продавали її в Україні, й таким чином заробляли», — зазначив Юрій Гелетій.

Оскільки експорт в Україні відновлюється повільно, то на оплату розрахунків зі зняття готівкової валюти за кордоном Нацбанк витрачав золото-валютні резерви України. Їхній обсяг у червні продовжував стрімко знижуватися та впав одразу на 9%.

«Відповідно припинення „карткового туризму“ сприятиме уповільненню зниження міжнародних резервів, які сьогодні дають змогу безперебійно здійснювати оборонні закупівлі, імпорт продукції, розрахунки за кордоном тощо», — додав експерт.

Фото із мережі