Навіть Вілкул тепер ратує за українську мову

Про це заявив голова міської військової адміністрації Олександр Вілкул. Чиновник вважає, що «мова — також зброя» проти росії.

Сам Вілкул під час своїх щоден­них вечірніх брифінгів звично про­мовляє російською (обґрунтовує це тим, що більшість його слухачів на півдні і сході — російськомовні). Водночас стверджує, що більшість робочих нарад проводить мовою державною. Нову мовну політику Вілкул здійснюватиме обережно. «Захищаючи Україну, треба зважа­ти не тільки на військовий фронт, а й культурний… — цитує високопоса­довця „Радіо Свобода“. — У Кривому Розі ми не будемо „рубати з плеча“. Ми робимо лагідний процес пере­ходу на українську мову й створює­мо комфортні умови для цього».

Заяви Олександра Вілкула зди­вували усіх, хто знає про його ми­нулу політичну діяльність, бо ж була відверто проросійською. Нинішній керівник Криворіжжя, будучи на­родним депутатом від Партії регіонів і «Опозиційного блоку», кате­горично відмовлявся спілкуватися у парламенті державною мовою. Коли працював віцепрем’єром, свій апарат перевів на російську. Після того, як у 2014 році росія вторглася в Україну, на прямі запитання з цієї теми не наважувався назвати цю країну агресором, натомість казав про «громадянську війну в Україні». Є навіть записи «дружніх» розмов Вілкула з колишнім помічником пу­тіна сурковим…

То чи щирою є нинішня «укра­їнськість» Олександра Вілкула?

Дослідник української історії, пу­бліцист, громадський діяч Вахтанг Кіпіані з цього приводу сказав таке: «У перший день нової фази війни нєкто Вілкул помістив у Фейсбуку великий прапор України. Дехто при­пустив, що його сторінку банально зламали. Я так не думав і написав під дописом одне речення — „Жити хочеться?“… І досі йому не вірю. Але то таке. Вілкул може змити свою попередню ганьбу. Але гуртків української мови, якими багато хто тішиться, для цього недостатньо! Він має дерусифікувати Кривий Ріг. Призначати (на державні посади) нормальних людей. І так далі. Тоді можна буде зробити висновки про нього».