"Намагаюся заспокоїти рідних - але паніки немає.."
Вістка із прифронтового Краматорська
Сталося те найгірше, чого всі ми остерігалися. О 5-ій ранку 24 лютого російський президент оголосив Україні війну, єхидно назвавши її «спецоперацією». Відразу ж українську територію атаковано з різних боків.
У перші хвилини після цих повідомлень ми подзвонили жителю прифронтового Краматорська -75-річному пану Івану, колишньому інженеру-механіку. Зі зрозумілих причин прізвища його не називаємо — Краматорськ всього за сто кілометри від окупованого Донецька і 70 — від окупованої Горлівки. Літній чоловік був неабияк схвильованим. Зв'язок з ним був дуже поганим. Але ось що нам вдалося почути:
— Десь о 5-ій годині я чув кілька сильних вибухів у місті. Куди вцілили — не знаю. (Очевидно, було атаковано аеропорт, — І. Ф.). Сиджу у себе вдома, намагаюся заспокоїти рідних. Але паніки немає. Мабуть, треба буде виїжджати, бо у нас в сім'ї малі діти. Якщо встигнемо — поїдемо на захід. У мене рідня у Новому Роздолі на Львівщині…
Читайте також: В Україні запроваджують воєнний стан
