Після перемоги в суді Лондона, «депозитами» Суркісів в ПриватБанку повинні зацікавитися правоохоронці різних країн, - Гонтарева

Як розповіла Н В Бізнес колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева, тепер, коли Високий суд Лондона ухвалив рішення на користь неї і п’ятого президента України Петра Порошенка, правоохоронці можуть розслідувати історію з «депозитами» братів Суркісів у ПриватБанку.

«Тепер, коли весь світ знає про ці так звані „депозити“, я думаю, що правоохоронні органи інших країн тепер розглянуть цю історію реального відмивання грошей», — сказала вона.

Як повідомлялося, американське видання Chicago morning star опублікувало фрагмент розслідування агентства Kroll про те, як колишні власники ПриватБанку виводили з нього гроші.

Згідно з цією інформацією, в 2008—2010 роках кілька компаній, пов’язаних із Приватбанком отримали кредити від ПриватБанку Кіпру на загальну суму $ 361 млн.

«Кредити на загальну суму 361 мільйон доларів США були згруповані частинами, в межах яких видавалися з різницею в кілька хвилин, відразу після чого вони були спрямовані через мережу транзакцій між рахунками пов’язаних компаній, у якій немає очевидної комерційної мети», — йдеться у розслідуванні.

За версією слідства Kroll, ті ж кошти були згодом депоновані в Приватбанку. Вони були спочатку депоновані на термін до двох років на момент внесення застави на ряді рахунків, з яких пізніше перенаправили кошти на депозитні рахунки шести компаній: Sofinam Investments, Lumil Investments, Berlini Commercial, Camerin Investments, Sunnex Investments і Tamplemon Investments. Всі вони були зареєстровані в один день за одною адресою і перебували під юрисдикцією Британських Віргінських островів.

«Ці шість власників рахунків представляли близько 80% від загальної суми, внесеної в заставу на депозитах на Кіпрі, на загальну суму 245 мільйонів доларів США … Відсотки, отримані по депозитах, були значно вище, ніж відсотки, що виплачувалися за кредитами», — вказується у звіті Kroll. «Позики, мабуть, є частиною більш великої довгострокової схеми, відповідно до якої позики, видані ПриватБанком Кіпром, були перероблені і погашені новими позиками, виданими під виглядом законного корпоративного кредитування.

Хоча позики, які були видані і були спрямовані на рахунки вкладників, в даний час погашені, джерело коштів, за якими вони були погашені, ще не до кінця зрозуміле, оскільки в ньому задіяно кілька рівнів переробки кредитів".

За цією схемою з ПриватБанку було виведено близько $ 150 млн, включаючи кредитні кошти і відсотки. Згідно зі звітом Kroll, ці кошти були переведені на ряд рахунків у Банку Кіпру.

Дослідження Kroll показало, що всі шість депозитних рахунків, згаданих у звіті, ведуть до Григорія та Ігоря Суркіс. Це українські олігархи і ділові партнери Ігоря Коломойського, одного з найбільших акціонерів ПриватБанку до його націоналізації. Брати Суркіси намагалися довести в судах, що вони не були пов’язані з колишніми власниками Приватбанку і наполягали на тому, що процедура bail-in (конвертація депозитів, пов’язаних з банком осіб в його капітал — технічна процедура націоналізації ПриватБанку) була незаконною. 15 червня 2020 року Велика палата Верховного Суду України прийняла рішення закрити справу сім'ї Суркісів проти Національного банку України.

Одночасно з судовим розглядом в Україні Ігор Суркіс і згадані шість компаній подали відповідний позов до Високого суду Лондона.

У лондонському позові, всупереч позиції Суркісів в українських судах, заявлений очевидний зв’язок між братами Суркіс і Ігорем Коломойським.

Так, в позові до Високого суду Лондона позивачі заявили, що визнання Суркісів пов’язаними з ПриватБанком особами було результатом змови Порошенко і Гонтаревої, мета якого полягала в тому, щоб «позбавити сімейні компанії Суркісів коштів, що знаходяться у них в ПриватБанку», випливає з тексту з висновками судді Калвера, який опублікований в базі BAILII. Згідно з позовом, Суркіс також стверджує, що Порошенко і Гонтарева змовилися про це, щоб чинити тиск на Суркіса, «щоб він безкоштовно передав Порошенко свою 8,33% -у частку в українській медіа групі 1 + 1». У позові йдеться, що нібито в лютому 2016 року Порошенко і Суркіс уклали усну домовленість про угоду з купівлі Порошенко частки в 1 + 1 за суму, яка в опублікованому сьогодні судовому документі не вказується.

Порошенко і Гонтарева подали клопотання про відхилення позову на підставі того, що на них поширюється дія Закону про державний імунітет від 1978 року. Згідно з цим законом, іноземні держави та їх посадові особи мають імунітет від розглядів в англійських судах.

З документа з висновками судді слідує, що він не погодився з аргументами адвокатів Суркіса щодо того, чи може Високий суд Лондона розглядати цей позов.

Суддя зробив висновок, що в усьому що стосується процедури bail-in Гонтарева і Порошенко діяли в ході виконання своїх обов’язків як посадові особі української держави, тому судовий розгляд у Високому суді Лондона заборонено Законом про державний імунітет.

Гонтарева підкреслила, що вона виграла суд по всіх пунктах її претензії.

Читайте також: Розгул корупції — ключова проблема України, — ЄС