Рош га-Шана: що це за свято та чому його святкують в Умані?

Щороку в Умань на свято Рош га-Шана з усього світу приїздять хасиди — представники ортодоксальної гілки іудаїзму. Вони відвідують могилу праведника (цадика) раббі Нахмана, що заснував брацлавську гілку хасидизму. В останній рік свого життя Нахман закликав послідовників провести свято разом з ним. Його учні витлумачили це як настанову до щорічних відвідин могили вчителя. Відтоді Україна стала одним з центрів паломництва для послідовників найбільш містичної течії юдаїзму, передає Прямий.

Рош га-Шана (на івриті «голова року») називають юдейським Новим роком. Це свято припадає на 1−2 тішрея за юдейським календарем (цього року святкується 6−8 вересня). З Рош га-Шана починається відлік року за юдейською традицією. Оскільки євреї ведуть літочислення від початку створення людини (за Торою), то 2021 року вони святкуватимуть 5782 рік.

На Рош га-Шана прийнято не стільки радіти початку року, скільки розмірковувати над власним життям і намагатися змінити його на краще. У цьому сенсі важливими є перші 10 днів після Рош га-Шана, які в юдаїзмі називаються першими днями розкаяння, коли євреї усвідомлюють тогорічні гріхи та очікують на вирок Бога, який вирішує, чи буде людина жити в наступному році.

Євреї намагаються закінчити всі приготування до свята ще до полудня, щоб звернутися усіма думками до майбутнього дня Суду.

Також прийнято в цей день давати значно більше грошей на благочинність. Крім того, на Рош га-Шана звичай їздять на могили праведників, щоб заручитися їх підтримкою на майбутньому суді.

На початку трапези в ніч на Рош га-Шана господиня запалює свічки, коли родина повертається з синагоги. На столі має бути все, що потрібно було для святкової трапези, і глава сім’ї робить «кідуш» (святкове благословення та молитва), який складається з трьох благословень:

1. «Благословен є Господь, що творить плід виноградної лози!»;

2. «Благословен є Господь, який обрав нас з усіх народів, і підніс нас над усіма племенами, і освятив нас Своїми заповідями! І дарував Ти нам, Господь, Бог наш, з любов’ю цей день пам’яті … Бо нас Ти вибрав, і освятив серед усіх народів, і слово Твоє, Цар наш, — істина й непорушно навіки. Благословен Ти, Господь, Цар треба всією землею, що освячує Ізраїль і день пам’яті!»;

3. «Благословен є Господь, за те, що Ти дав нам життя, і підтримував нас, і дав нам дожити до цього часу!»

Після цього омивають руки, розрізають хали (єврейські святкові хлібини круглої форми) і починають трапезу.

До Умані почали прибувати хасиди на святкування єврейського нового року: для охорони порядку у місто відправили сотні поліцейських та Нацгвардію

Також їдять фаршировану рибу — ґефілте фіш. На тарілці з рибною стравою обов’язково повинна лежати її голова, яка символізує власне голову року — буквально «рош га-шана». Під час поїдання риб’ячої голови заведено бажати іншим, щоби вони завжди були в голові, а не у хвості.

Також на святковому столі бажано мати моркву, нарізану кружальцями — вона символізує золоті монети. На святковій трапезі також їдять яблука і мед, які символізують багатство і солодкість нового року.

Ще традиційно їдять фініки, на івриті назва фрукта звучить як «тамар» (у перекладі «закінчилася гіркота») і разом зі з’їденим фініком усе погане залишається в старому році.

На Рош га-Шана також їдять гранат, оскільки цей фрукт сповнений зернятками, що символізує родючість. При цьому говорять: «Дай Бог, щоб заслуги наші помножилися, немов зернятка граната».

Під час споживання того чи іншого продукту промовляють відповідне побажання:

• цибуля — «Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб недруги наші були відсічені»;
• фініки — «Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб вороги наші зникли з лиця Землі»;
• буряк — «Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб не стало у нас супротивників»;
• морква — «Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб не було вироку проти нас і щоб заслуги наші були зачитані перед Тобою».

На Рош га-Шана також бажають одне одному бути записаним до Книги Життя, а не до Книги Смерті.

Метою святкових обрядів, що виконуються на початку трапези Рош га-Шана, є початок нового року з добрих вчинків, як заповідано в Торі.

Інша назва Рош га-Шана — «свято сурм» або «день пам’яті про звуки сурм», оскільки в цей день прийнято трубити у баранячий ріг (шофар). Звучання сурм проголошує владу Бога, дарування людям Тори, суд над людством.

Сурмління в «шофар» означає, що в цей день євреї «коронують» Всевишнього на царство над усім світом — адже про коронацію земного монарха і сходження його на престол сповіщають звуками сурм.

Мета сурмління в «шофар» — нагадати про заслуги прабатьків, і особливо — про жертвоприношення Іцхака (біблейського Ісаака, якого Бог наказав Аврааму принести в жертву, але в останню мить замінив на ягня).

У Торі з цього приводу сказано так: «Всевишній сказав тоді Аврааму: «Твої нащадки будуть сурмити перед лицем Моїм у баранячий ріг, і Я пригадаю тоді їм заслугу жертвопринесення Іцхака, сина Авраама!» Тому сурмління в «шофар» — це ще один засіб «мобілізувати» предків для захисту євреїв у день суду.

Сурмління в «шофар» нагадує про дарування єврейському народу Тори, при її даруванні якої (згідно з тією ж Торою) чувся надзвичайно сильний звук «шофара», який означав укладення нового союзу між Богом і народом Ізраїлю.

Як уже згадувалося, «шофар» роблять з баранячого рогу. І роблять його не прямим, а зігнутим — щоб натякнути нам про обов’язок євреїв схилитися перед волею грізного Судді, перед яким вони постануть в судний день.

Кульмінацією десятиденного періоду є Йом Кіпур («день суду»), який припадає на 10 тішрея (цього року святкується 15−16 вересня) та є днем трауру, каяття та посту. Згідно з Талмудом, у цей день вирок Бога скріплюється печаткою, але протягом десяти днів покаяння людина може випросити прощення у Всевишнього своїм розкаянням і добрими справами змінити вирок. Саме тому в цей день заведено жертвувати гроші бідним або на благочинні проєкти.

На Рош га-Шана, десять днів розкаяння та Йом Кіпур у синагозі під час ранкової молитви трублять у шофар (баранячий ріг), який своїм пронизливим звуком покликаний пробудити душу до каяття. Також на єврейський Новий рік прийнято виконувати обряд ташліх (на івриті «ти викинеш») — символічне викидання у річку власних гріхів у вигляді хлібних крихт.

На Йом Кіпур до синагоги приходять багато людей, оскільки в юдаїзмі цей день вважається священним. Євреї залишаються не лише на службу, яка триває протягом дня майже безперервно. Багато хто молиться у синагозі всю ніч.

На Йом Кіпур єврей повинен «виснажувати душу», саме тому в цей день заборонено святкувати, займатися справами. Натомість протягом 24 годин євреї мають дотримуватись суворого посту, обмежуючи себе в їжі, питті, роботі та задоволеннях. Подібний піст є досить важким й не всі наважуються їх дотримуватись. Однак, більшість євреїв все ж намагаються у міру своїх можливостей обмежувати себе (не палити, не їсть солодкого тощо).

У деяких громадах поширений капарот — обряд спокутування, коли вимовляються слова «Хай буде це моєю спокутою», і живу курку або півня крутять над головою. Символічне значення цього звичаю — перенесення на птаха лих, які присуджені людині за гріхи минулого року. Після здійснення обряду в птаха відносять до шойхет (різника) і дарують м’ясо бідним, або ж замінюють її грошима для роздачі нужденним.

Завершується Йом Кіпур сурмлінням у шофар. Оскільки цей день є дуже відповідальним, добропорядні юдеї мають знаходитись у синагозі — на очах у Бога.

Читайте також: В Умані на святкуванні Рош га-Шана зафіксували порушення