Мишачі “цукати” у шкарпетці господаря

А ви знаєте, що тварини бувають злопам’ятними, мстивими?

Що коли затаять образу, то за найменшої нагоди зведуть рахунки зі своїм кривдником? На вендету здатні навіть такі маленькі створіння, як миші. А їхні вороги, коти, — і поготів.

Кілька днів тому до старої батьківської хати у селі через рік відсутності в ній приїхала міська молодь. Почала робити порядки в оселі. Якщо довго у ній не жити, це дасться знати. І стіни потріскають, і підлога просяде, і пліснява, цвіль кинуться… Найбільше непокоїло Марію і Михайла те, що у великій кімнаті завелися миші. Першу ніч на новому місці не давали спати: ганяли під ліжком, шаруділи у шафі старими газетами, пищали, очевидно, змагаючись за шматок знайденої поживи.

Ради нема — наступного дня поїхала Марія у райцентр і купила у ветеринарній крамниці банку кольорових, схожих на цукати, горошків проти гризунів. Згідно з інструкцією розсипала їх купками у кількох місцях, найперше — біля дірок у підлозі. Та ба, нічні мишачі «перегони» не припинилися. Здається, хвостаті бестії активізувалися ще більше. Лише над ранок втихомирилися.

Та сама шкарпетка і ті самі “цукати” для мишей... Фото автора
Та сама шкарпетка і ті самі “цукати” для мишей... Фото автора

Яким же було здивування господині, коли наступного дня не побачила на підлозі ні «цукатів», ні сліду від них. Не було і тих, хто мав би їх спожити…

Розгадка цієї таємниці прийшла згодом, коли після нервового сну Михайло прокинувся і пішов одягатися. Став натягати на ногу шкарпетку, а звідти, як із рогу достатку, посипалися… кольорові горошки для мишей. Це вони такого наробили. Маленькі бестії розгадали підступний намір гостей — і нейтралізували загрозу, не повелися на смачну й отруйну приманку. Ще й покепкували з них: мовляв, їжте свої «цукати» самі!

На «відповідь Чемберлену» спроможні й мурчики. Я сам був жертвою їхньої помсти. Кілька років тому товариш запросив до себе подивитися пізній єврокубковий футбол. Дружина Миколи була рада гостеві, кинулася готувати святкову вечерю. Але була одна особина у цьому помешканні, якій мій візит був не до вподоби — старий чорний кіт Арчі. Щойно я переступив поріг, він насуплено блимнув зеленими очима у мій бік, щось невдоволено промуркотів, навіть зашипів, коли пробували пригостити його шматочком ковбаси. А потім поволі пішов до своїх котячих апартаментів, поглядаючи з-під лоба.

Футбол наші програли. Мій кепський настрій від незадовільного результату наступного ранку підсилив Арчі. Невдоволений тим, що у квартиру прийшов незнайомець (себто я), він… попісяв у мої мешти. Дав зрозуміти, що на чужу територію мені зась…

Читайте також: Рада ухвалила закон про захист тварин: заборонені фотосесії та експлуатація

Схожі новини