Мишачі “цукати” у шкарпетці господаря

Що коли затаять образу, то за найменшої нагоди зведуть рахунки зі своїм кривдником? На вендету здатні навіть такі маленькі створіння, як миші. А їхні вороги, коти, — і поготів.

Кілька днів тому до старої батьківської хати у селі через рік відсутності в ній приїхала міська молодь. Почала робити порядки в оселі. Якщо довго у ній не жити, це дасться знати. І стіни потріскають, і підлога просяде, і пліснява, цвіль кинуться… Найбільше непокоїло Марію і Михайла те, що у великій кімнаті завелися миші. Першу ніч на новому місці не давали спати: ганяли під ліжком, шаруділи у шафі старими газетами, пищали, очевидно, змагаючись за шматок знайденої поживи.

Ради нема — наступного дня поїхала Марія у райцентр і купила у ветеринарній крамниці банку кольорових, схожих на цукати, горошків проти гризунів. Згідно з інструкцією розсипала їх купками у кількох місцях, найперше — біля дірок у підлозі. Та ба, нічні мишачі «перегони» не припинилися. Здається, хвостаті бестії активізувалися ще більше. Лише над ранок втихомирилися.

Яким же було здивування господині, коли наступного дня не побачила на підлозі ні «цукатів», ні сліду від них. Не було і тих, хто мав би їх спожити…

Розгадка цієї таємниці прийшла згодом, коли після нервового сну Михайло прокинувся і пішов одягатися. Став натягати на ногу шкарпетку, а звідти, як із рогу достатку, посипалися… кольорові горошки для мишей. Це вони такого наробили. Маленькі бестії розгадали підступний намір гостей — і нейтралізували загрозу, не повелися на смачну й отруйну приманку. Ще й покепкували з них: мовляв, їжте свої «цукати» самі!

На «відповідь Чемберлену» спроможні й мурчики. Я сам був жертвою їхньої помсти. Кілька років тому товариш запросив до себе подивитися пізній єврокубковий футбол. Дружина Миколи була рада гостеві, кинулася готувати святкову вечерю. Але була одна особина у цьому помешканні, якій мій візит був не до вподоби — старий чорний кіт Арчі. Щойно я переступив поріг, він насуплено блимнув зеленими очима у мій бік, щось невдоволено промуркотів, навіть зашипів, коли пробували пригостити його шматочком ковбаси. А потім поволі пішов до своїх котячих апартаментів, поглядаючи з-під лоба.

Футбол наші програли. Мій кепський настрій від незадовільного результату наступного ранку підсилив Арчі. Невдоволений тим, що у квартиру прийшов незнайомець (себто я), він… попісяв у мої мешти. Дав зрозуміти, що на чужу територію мені зась…

Читайте також: Рада ухвалила закон про захист тварин: заборонені фотосесії та експлуатація