Передплатити Підтримати

Археологи знайшли напис, який може перевернути історію слов'ян

Як і багато важливих відкриттів, це теж сталося випадково


Студентка археології Алена Сламова відмивала від землі кістки, викопані на місці ранньослов’янського поселення на півдні Моравії, регіону на сході Чехії, — і зауважила на одному з уламків незвичні подряпини. Вона вирішила порадитися з колегами і не даремно, розповідає brnensky.denik.

Читайте також: Під Софіївським собором виявили неймовірну знахідку віком 2500 років

Це відкриття, зроблене 2017 року, призвело до трьох років ретельних досліджень — які завершилися нині науковою працею, що поновила історичні суперечки і пролила нове світло на мало знаний період минулого Європи.

«Це було для нас повною несподіванкою», — сказав Їржі Махачек, директор Інституту археології і музеології при Філософському факультеті Масарикового університету у Брні, головному місті Моравії. Махачек також очолив міжнародну групу вчених, яка досліджувала унікальну знахідку, виявлену в місцевості Лани біля міста Бржецлава, і підготувала про неї доповідь, що може змінити історію.

Бо, каже він, як з’ясувалося, «подряпини», які помітила студентка на уламку ребра бика, виявилися знаками германського рунічного письма, а їх ніхто не сподівався побачити в ранньослов’янському поселенні.

Алена Сламова і Їржі Махачек із уламком кістки з рунічним написом із Ланів

Здавна-бо вважалося, що слов’яни здобули систему письма тільки в 9-му столітті, коли вони почали використовувати глаголицю — абетку, запроваджену християнськими місіонерами Костянтином-Кирилом і Мефодієм. Але це сталося лише приблизно через три століття після того, як був зроблений напис на кістці з Ланів, яку за допомогою генетичного і радіовуглецевого аналізу датують приблизно 600 р. нашої ери.

Стара суперечка

Думка про те, що слов’яни навчилися писати раніше, ніж до них прибули візантійські проповідники в часи Великоморавської імперії — західнослов’янської держави, що охоплювала значні території Центральної Європи і проіснувала менш ніж століття, протягом більшої частини 9-го й на самому початку 10-го, — давно є предметом суперечок.

Ще в 19-му столітті дехто з видатних слов’янських учених висував ідею, що слов’яни отримали певний рівень письменності ще в дохристиянську добу.

Однією з головних підвалин для їхніх аргументів був текст болгарського ченця і вченого, відомого як чорноризець Храбр: у його творі «Про письмена», написаному незадовго до 900 року, згадана система письма давніх слов’ян, яку він назвав «черти (тобто риси — ред.) і різи».

Прѣжде ѹбо словѣне не имѣхѫ писменъ · нѫ чрътами и рѣзами чьтѣхѫ и гатаахѫ погани сѫще · кръстивше же сѧ · римьсками и гръчьскыми писмены · нѫждаахѫ сѧ словѣнскы рѣчь безъ устроениа…

«Бо ж раніше слов’яни не мали літер, але рисами і різами лічили і ворожили, погани-бо були. Хрестившись же, римськими і грецькими літерами намагалися (передавати) слов’янську мову без упорядкування…»

І хоча дехто вважав твердження Храбра реальним, із часом ця думка втратила підтримку: адже ніяких фізичних доказів, які могли б підтвердити її, так і не з’явилося. І от тепер кістка з Ланів може все це змінити.

«Наша знахідка — перша майже за 200 років дискусій, яка наводить на думку про те, що ранні слов’яни мали якесь письмо», — каже Махачек.

Але в усьому цьому є одна заковика. Адже досі цей рунічний алфавіт, відомий як старший футарк, яким зроблений напис із Ланів, пов’язували тільки з германськими племенами.

І те, яким чином ті ранні слов’яни перебрали абетку чужинців, становить дратівне питання щодо так званого «великого переселення» слов’янських народів, що з’явилися в цій частині Європи у великих кількостях десь у 6-му столітті.

Найпоширеніший погляд на цей процес полягає в тому, що слов’яни рухалися на захід у цю частину Європи після того, як її звільнили германські племена, які після занепаду Римської імперії рушили на південь. Але деталі цього процесу, який відбувся за відносно короткий період у 100 чи 150 років, так і не були пояснені задовільним чином.

«Слов'янізація Європи — це справді таємниця, — каже Махачек. — І теорію, яка свідчить про міграцію людей, не так просто перевірити науковим чином… Наше відкриття стане лише невеликим елементом цієї дискусії».

Одне з можливих пояснень знахідки з Ланів полягає в тому, що культурна відмінність між ранніми слов’янами й германцями була далеко не така чітка, як вважали раніше.

Або ж ця кістка з рунами може свідчити, що частина германців могла залишитися і врешті відіграти свою роль у формуванні окремих слов’янських етнічних груп, майбутніх слов’янських народів.

«Із самого початку, з другої половини 6-го століття, обидві ці групи людей були значно ближчі чи ближче пов’язані, ніж ми вважали і ніж свідчили археологічні знахідки досі, — каже Махачек. — І можливо, що якась частина германського народу взяла участь у цьому процесі — в етногенезі цих слов’ян».

Нові можливості для досліджень

Як часто стається з важливими археологічними відкриттями, кістка з Ланів може пролити світло на давні історичні таємниці, але й порушує питання, які можуть відкрити нові захопливі можливості для досліджень.

Тепер вчені хочуть з’ясувати, чому германське письмо опинилося в слов’янському середовищі. Як каже Махачек, є два можливі пояснення того, як могла статися ця рання форма культурного запозичення.

«Людина, яка зробила цей напис, могла бути германського походження, але жити серед слов’ян, — каже він, згадуючи про історичні документи тих часів, у яких ідеться про таких собі германських „емігрантів“ серед слов’янських народів. — А інша можливість — що його зробили слов’яни, які навчилися цього письма в германців».

На жаль, на цей час кістка з Ланів — єдиний фізичний доказ наявності письма в середовищі давніх слов’ян. І тим часом іще зарано впевнено висувати ідеї про те, яку роль це письмо відігравало в слов’янському суспільстві, яке лише зароджувалося.

Роберт Недома, фахівець у порівняльному літературознавстві і мовознавстві з Університету Відня, твердо визначив напис із Ланів як старший футарк — це найдавніша відома система рунічного письма, яким користувалися германомовні мешканці Центральної Європи з 2-го до 7-го століть. (Її назвали за першими літерами цієї абетки — f u th a r k, або ж ᚠᚢᚦᚨᚱᚲ - ред.)

Ця давня абетка складалася з 24 літер. На уламку ребра бика з Ланів — шість із останніх літер цієї абетки: ᛏ ᛒ ᛖ ᛗ ᛞ ᛟ.

І Недома вважає, що первісно на цілому ребрі міг бути написаний весь алфавіт і що це могла бути «навчальна вправа» — зважаючи на те, що напис містить очевидні помилки.

«Особа, що вирізьбила ці шість рун, пропустила дві з восьми останніх у старшому футарку, — каже він. — Двох літер бракує (ᛚ і ᛜ - вони мали бути четвертою і третьою з кінця — ред.). Тому я думаю, що це була вправа в письмі, яка передала останню частину старшого футарку трохи неправильно».

Нові захопливі відкриття?

Відомо, що германські племена використовували старший футарк для магічних і релігійних потреб. Але наразі неможливо впевнено сказати, чи його роль була схожою й у ранніх слов’ян, поки не будуть знайдені інші приклади їхніх ранніх написів.

І це також порушує питання про те, чому досі не знайдені інші зразки ранніх спроб слов’ян у письмі.

«Можливо, що в місцях розселення германців руни, зазвичай, різьбили на металевих об’єктах: фібулах та інших прикрасах, зброї й так далі, а також на камені, — каже Махачек. — Але на слов’янських територіях матеріальна культура була значно простіша. Поховання були у вигляді кремації — без прикрас, зброї тощо, тільки кілька обгорілих кісток, черепки й так далі. Ми не маємо носія, на якому можна б знайти таке письмо. Якби слов’яни використовували його і воно було більш поширеним у їхньому суспільстві, його різьбили б на дереві, корі або на кістках».

Тож цілком можливо, що органічні матеріали, які слов’яни використовували для письма, вже зникли — вони розклалися з часом. Відкриття ж кістки з Ланів може прокласти шлях до ще захопливіших знахідок на розкопках слов’янських об’єктів, особливо тепер, коли дослідники краще знають, що шукати.

«Нікого не думав шукати написи на цих кістках, бо ми й гадки не мали, що там може бути щось таке, — каже Махачек. — Тож, може, зараз ми й інші колеги-археологи будемо намагатися знайти більше. Ми маємо багато кісток із таких поселень. Це цілком нормальні відходи звичного життя, як у нас зараз сміття в кухні… Цих тваринних кісток тисячі, і на деяких теж можуть бути написи».

Іноді ця таємнича доба європейської історії ставала ґрунтом для виникнення спрощених і шовіністичних міфів про походження народів, які створювали проблеми в минулому. Деякі зі знаків футарку використали в нацистському Третьому райху як символи «тевтонської зверхності».

Читайте також: Археологи розкопали храм єгипетської царівни Нейт: приголомшливі фото

І нинішні дослідження в Ланах можуть до якоїсь міри «відкрити наш розум, щоб ми могли подумати про нашу спільну історію й культуру».

«Цією таємничістю рун справді зловживали в недавній історії: в Німеччині — нацисти, й так далі, — каже він. — Це дуже сумна історія, але зараз, імовірно, ми зможемо показати, що це письмо і ці руни могли бути значно більш звичними серед різних груп і різних народів. І, можливо, вони не пов’язані тільки з германською міфологією й германською історією, а можуть бути елементом спільної спадщини народів Центральної Європи загалом».

Як каже Махачек, Грантове агентство Чехії надало його команді фінансування, яке дозволить продовжувати розкопки в Ланах і на інших об’єктах іще протягом п’яти років. І він сподівається, що ці археологічні дослідження, поєднані з елементами культурної, лінгвістичної й генетичної антропології, допоможуть «змалювати дуже складну і давню історію, а також процеси творення етносів і соціальних груп».