Охоронці природи почали зимовий перепис дичини
Козулі, тетеруки, рисі, — на перший-другий розрахуйсь!
Останній місяць зими з його примхами — серйозний іспит для лісової звірини. Як і люди, вони нелегко переносять переміни погоди. Найперше докучають фауні рясні снігопади, які ускладнюють добування корму. Під час таких випробувань дичина згуртовується у великі стада і переміщується ближче до людських жител — у надії на їхню допомогу. Справжні друзі природи приходять на виручку мешканцям лісу…
Там, де козулям, оленям, кабанам та іншим тваринам особливо сутужно, працівники лісових господарств, члени мисливських товариств вивозять у глушину на підгодівельні майданчики заготовлені з літа-осені корми, протоптують стежки у глибокому снігу — щоб дичина добралася до цих гостинців і легше пережила критичні дні. Тож голод їй не загрожує.
У єгерів та інших друзів дичини зараз є й інша робота — після завершення мисливського сезону вони облікують мешканців лісу. Зараз якраз добре їх рахувати: на снігу чітко видно сліди. Такий перепис важливий для аналізу господарської роботи, її планування на наступний сезон.
На олівець єгерів потрапляють усі звірі, які зимують у наших краях: зубри, олені, козулі, лосі, кабани, вовки, рисі, дикі коти, куниці, білки, горностаї, тхорі, видри, бобри. А також борові птахи — тетеруки, глушці, орябки. Якщо когось здивують дві останні назви, то знайте: так тепер за міжнародною кваліфікацією називають екзотичних пернатих, яких раніше за російською калькою називали глухарями і рябчиками…
Як прогнозує головний мисливствознавець Львівського обласного управління лісомисливського господарства Василь Бурмас, за підсумками перепису звірів очікується, що оленів і козуль цього року буде більше. А от поголів’я кабанів може зменшитися. Це пов’язано з тим, що частина їх з нашої області емігрувала у сусідні регіони, які потерпали від африканської чуми. А ще на зменшення кількості вепрів може вплинути зросла популяція вовків і рисей. Останні дуже люблять полювати на молодих кабанчиків.