«За Росію соромно. Намагаюся вину моєї батьківщини хоч трохи зменшити…»

Разом з політико-дипломатичною, юридичною підтримкою всього світу захоплені у полон українські військові моряки, які перебувають у московському СІЗО, і на суто людському, побутовому рівні відчувають допомогу Батьківщини. А також симпатію іноземців, які солідарні з Україною.

Вияв цих почуттів — у 24 по­силках, які передала на­шим хлопцям російський волонтер, журналіст за фахом Вікторія Івлєва. Очевидцем її добродійності був власний ко­респондент агенції УНІАН у Мо­скві Роман Цимбалюк. Він готу­вав телесюжет для «1+1» про цю акцію. А заодно допомагав під­носити важкі сумки з продукта­ми до тюремного віконця…

Від Романа кореспондент «Високого Замку» дізнався по­дробиці події.

— Ці 24 торби були іменними, на кожній з них написали прізви­ще моряка, для якого цю переда­чу адресували, у тому числі, для вашого земляка з Львівщини Ан­дрія Оприска, — каже наш коле­га. — Кожна із сумок важила 15 кг, у них були продукти майже 20 ви­дів. Зокрема, ковбаса, сало, ли­мони, мандарини, яблука, со­лодкий перець, огірки, томати, часник, варені овочі для вінегре­ту, свіжа зелень, шоколад, ваф­лі, молоко, «згущонка», сир, сме­тана, домашній сир, масло, хліб, галети, лаваш, майонез, капуста, банани, для тих, хто курить, — ци­гарки. Були й конверти з марка­ми. Для того, як сказала Вікторія (вона приблизно того ж віку, що моя мама), щоб лист моряків «до­летів до України». Вартість усіх передач — 70 тисяч російських ру­блів, в еквіваленті — тисяча євро.

Пакунки з їжею Вікторія Івлє­ва приготувала за пожертви від добродійників.

— Гроші були різними, — уточ­нює Роман Цимбалюк. — При­близно півмільйона гривень у спеціально створеному фон­ді зібрав український жур­наліст кримськотатарсько­го походження Осман Пашаєв. Останню грошову передачу від нього я привозив у Москву осо­бисто. Осман передав мені по­над дві тисячі доларів, які пере­казали громадяни України. На банківську картку гроші переси­лали і представники інших кра­їн, у тому числі — росіяни. Крім продуктів, купували за них одяг, електрочайники та інші речі, про потребу в яких повідомляли ад­вокати.

Під час 9-годинної передачі посилок для українських моря­ків Роман Цимбалюк запитав Ві­кторію Івлєву, чому займається цією справою. І почув таку від­повідь:

«Тому що я дуже люблю Ро­сію. І мені за неї соромно. На­магаюся вину моєї батьківщини хоч трохи зменшити…».