• You are here:
  • Високий Замок
  • Новини
  • Супрун розвінчала топ-7 міфів про інсульт і розповіла про необхідне лікування та як уникнути хвороби

Супрун розвінчала топ-7 міфів про інсульт і розповіла про необхідне лікування та як уникнути хвороби

В.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун роз’яснила, що робити, коли стався інсульт та яке лікування необхідне

Фото: Politica.com.ua / В.о. міністра роз'яснила, що робити, коли стався інсульт та яке лікування необхідне

Є поширений міф, щодо інсульту — підозрюючи хворобу, треба почекати поки мине або ж звернутися до сімейного лікаря.

Насправді, інсульт — це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні у ту лікарню, де є КТ або МРТ.

Від того, як швидко та якісно буде надане лікування у перші години інсульту, залежить одужання і якість життя пацієнта, написала на своїй сторінці у Facebook в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун.

«Взагалі навколо інсульту є дуже багато небезпечних міфів. Попросили лікаря-невролога Юрія Фломіна роз'яснити, що робити, коли стався інсульт, яке необхідне лікування та головне — як уникнути хвороби», — написала Уляна Супрун.

Міф 1. При інсульті потрібен спокій, людину не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої.

Насправді, всі люди, що мають інсульт, повинні якнайшвидше бути доправлені до лікарні. Ситуації, коли перевезення в умовах автомобілю швидкої може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт.ст., не зупинена кровотеча, кома та ШВЛ). Якщо пацієнт знаходиться у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, сучасна лабораторія тощо).

Міф 2. Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне.

Усім людям, які пережили інсульт (навіть з минущими порушеннями), необхідні термінова консультація лікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, і обстеження, яке дозволить зрозуміти причину і призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50−80%.

Міф 3. При лікуванні необхідні крапельниці, і чим їх більше, тим краще

У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1−2 діб від початку захворювання. Більшість ліків, які при інсульті широко використовуються в Україні та вводяться за допомогою крапельниць (ліки для «захисту», «лікування» чи «відновлення» мозку, так звані нейропротектори, «судинні препарати», антиоксиданти, антигіпоксанти тощо) не мають науково доведеної безпечності та ефективності та не використовуються для лікування інсульту.

Міф 4. Лікування інсульту складається з гострого періоду, коли хворий не повинен сідати чи ставати на ноги та має прокапатись, і подальшої реабілітації, яка розпочинається через кілька тижнів чи місяців, коли хворий зміцніє.

Насправді, реабілітація при гострому інсульті має розпочатися за 2−3 дні після надходження до лікарні. Чим пізніше розпочнеться реабілітація, тим меншою буде від неї користь.

Міф 5. Час лікує. Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі.

Насправді, мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це лише протягом перших 2−3 тижнів, не у кожного пацієнта (здебільшого при невеликих ураженнях) і зазвичай не повною мірою.

Щоб досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до незалежності від сторонньої допомоги і повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватись туалетом тощо) потребує реабілітації.

Реабілітація складається не з уколів чи крапельниць, а з занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом та логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. До речі, такі методи, як масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п'явки, будь-які крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія не мають науково доведеної ефективності і не рекомендовані для використання.

Міф 6. Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо зробити, щоб його уникнути.

Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, нездоровий спосіб життя і медичні проблеми. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв. на тиждень) і ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. — головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!) і високий холестерин.

Ми можемо визначити фактори ризику інсульту і розрахувати його імовірність протягом найближчих 5 або 10 років. Знаючи це, можна дати пацієнту поради, як зменшити ризик на 50−80%.

Міф 7. Щоб запобігти інсульту або «пролікуватися» після інсульту, необхідно 1−2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись або почистити судини.

«Прокапування» немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розвинених країнах. За рекомендацією лягти «прокапатись» може стояти що завгодно, але не науково-обгрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Новини
  • Супрун розвінчала топ-7 міфів про інсульт і розповіла про необхідне лікування та як уникнути хвороби