Християни східного обряду святкують «весняного» Миколая

Святий Миколай вважається «старшим серед усіх святих», «скорим помічником», повідомляє Укрінформ.

Саме святий Миколай, за народними повір’ями, витягає селянського воза з болота, зберігає посіви від граду, рятує подорожнього від смерті, є покровителем скотарів, свійської худоби і диких звірів.

Хоч «весняний» Миколай і не такий урочистий, як «зимовий», але й він шанувався православним людом і був позначений деякими цікавими обрядодіями.

Найурочистіше його відзначали гуцули, влаштовуючи «полонинський хід» — вигонили тварин на полонини. Там старший чабан розпалював «живий огонь», який мав горіти до кінця сезону, себто до глибокої осені, коли полонинський хід повертався на зимове стійбище. На Херсонщині в цей день наймали робітників («строкачів») аж до Покрови (14 жовтня). На Поділлі в піч клали шматок заліза, щоб «вовки не брали худобу».

На Миколая суворо заборонялося працювати, щоб не було посухи. Існувало чимало примовок і прислів’їв про цей день: «До Миколи не буде літа ніколи», «Держи сіно до Миколи — не побоїшся зими ніколи», «Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу».