Найбільше води на душу населення споживає Туркменістан

Ганна Єрмак
- 26.05.2026, 15:15
- 1 555

За даними порталу Worldometer, перше місце на планеті за споживанням води на душу населення посідає Туркменистан. На одного жителя цієї країни у Центральній Азії припадає щодня аж 15 тисяч 445 літрів води! На другому й третьому місцях у світі за витратами води на душу населення розташувалися дві країни Південної Америки — Чилі (5880 літрів) і Ґаяна (5284)

Туркменистан активно використовує Каракумський канал – одну з найдовших іригаційних споруд на планеті, що з’єднує річку Амудар’я з Каспійським морем. Фото rivers.help

До десятки країн світу з найбільшим споживанням води на душу населення входять також Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, США, Іран, Естонія і Азербайджан.

А які країни за цим показником пасуть задніх? Здебільшого африканські. До трійки «лідерів» входять Демократична Республіка Конґо (споживання води на одного жителя — 32 літри щодня), Конґо (38) і Центральноафриканська Республіка (46). У десятці країн світу з найнижчим споживанням води на душу населення також Бенін, Мальдиви, Руанда, Коморські острови, Уґанда, Лесото й Екваторіальна Ґвінея.

Як бачимо, до топ-10 країн світу з найбільшим споживанням води на душу населення входять чотири пострадянські держави Центральної Азії, а ще одна з них, Казахстан, посідає 13-те місце. Як зазначає видання Times of Central Asia, головний чинник — сільське господарство цього посушливого регіону, що, як і за радянських часів, вимагає значного зрошення.

У сухому степовому й пустельному кліматі у пострадянських державах Центральної Азії вирощують бавовну, пшеницю, овочі й фрукти, що потребує величезної кількості води. Зокрема, у Туркменистані, значну частину території якого займає пустеля Каракум. Країна активно використовує Каракумський канал — одну з найдовших іригаційних споруд на планеті, що з'єднує річку Амудар’ю з Каспійським морем.

Звісно, велику кількість води при цьому втрачають — не лише через природне випаровування, а й через застарілу інфраструктуру. Каракумський канал (почали будувати 1954 року) примудрилися спорудити без бетонного «ложа», тобто на дні каналу — пустельний пісок. Через високу каламутність води з річки Амудар’я дно Каракумського каналу замулюється, що уповільнює швидкість просочування води, але не зупиняє його повністю. За оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організацій ООН, через незахищені береги й дно Каракумського каналу близько 18% загального стоку води йде у пісок.

Довідка «ВЗ»

Worldometer — портал, що у режимі реального часу надає статистику й оцінки щодо кількості населення, стану економіки й довкілля, харчування, енергетики й системи охорони здоров’я на Землі. Один із важливих показників, які відстежує Worldometer, — споживання води.