28-им членом Європейського Союзу стане Ісландія?
Країнами-кандидатами на членство в Європейському Союзі, які нині ведуть перемовини щодо вступу, є Албанія, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Україна й Чорногорія. Хто стане членом ЄС першим? Цілком можливо, що… Ісландія. «У найближчі кілька місяців», заявила днями у Варшаві прем'єр-міністерка цієї держави Кріструн Фростадоттір, на острові у Північній Атлантиці відбудеться «референдум щодо початку переговорів про можливий вступ до ЄС»
Якщо ісландці скажуть «так» (а соціологи прогнозують саме такий підсумок голосування), то Рейк’явік, не виключено, завершить перемовини з Брюсселем щодо вступу до ЄС навіть раніше, ніж Чорногорія, яка зараз на цьому шляху просунулася трохи далі, ніж решта країн-кандидатів.
Як інформує авторитетне видання Politico, референдум щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС Ісландія планує уже в серпні. «Це відбувається на тлі зростання імпульсу до розширення Євросоюзу, — констатує Politico. — Брюссель працює над планом, який може надати Україні часткове членство в ЄС уже наступного року, а лідерка у переговорах щодо вступу, Чорногорія, минулого місяця закрила ще один їх розділ».
«Урядова коаліція Рейк’явіка обіцяла провести референдум щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС до 2027 року, — нагадує, зокрема, Politico. — Але терміни наближаються — на тлі геополітичних потрясінь, рішення Вашингтона запровадити мита проти Ісландії і погроз президента США Дональда Трампа анексувати Гренландію… Якщо ісландці проголосують «за», то зможуть приєднатися до ЄС раніше за будь-яку іншу країну-кандидатку, повідомило одне з двох джерел у Брюсселі, яким дозволили висловлюватися (анонімно) на цю тему.
«Розмови про розширення змінюються», — розповіла Politico комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос, яка минулого місяця зустрілася у Брюсселі з главою МЗС Ісландії Торґердур Катрін Ґуннарсдоттір. «Усе більше йдеться про безпеку… про збереження нашої здатності діяти у світі, в якому конкурують сфери впливу. Це стосується усіх європейців».
Розмови про поглиблення зв’язків з Ісландією і навіть про потенційне відновлення переговорів про її вступ до ЄС розпочалися ще до повернення Трампа в Білий дім, розповіло джерело з Брюсселя. Але ескалація погроз із боку США, зокрема жарт Біллі Лонга, трампівського кандидата на посаду посла в Ісландії, про те, що ця країна стане 52-им штатом США, а він буде там губернатором, загострила ситуацію.
«Гадаю, чотири згадки про Ісландію у промові Трампа (на Всесвітньому економічному форумі у Давосі минулого місяця, коли президент США говорив про Гренландію), безумовно, зосередила увагу» (Рейк'явіка. — А. Є.), — зазначив інший чиновник ЄС. І додав: мабуть, це «тривожно для маленької країни».
Ісландія подала заявку на вступ до ЄС 2009 року, на піку фінансової кризи, під час якої усі три її основні комерційні банки збанкрутували. Але уряд заморозив переговори у грудні 2013 року: економіка Ісландії тоді швидко відновлювалася, водночас економісти попереджали про потенційний крах єврозони. У березні 2015 року Рейк’явік попросив, аби Ісландію більше не вважали країною-кандидатом на вступ до ЄС. Але за останнє десятиліття геополітична ситуація значно змінилася.
…Утім, на заваді вступу Ісландії до ЄС можуть стати політичні перешкоди, розповів Politico експрезидент країни Ґудні Торлаціус Йоганнессон. Найбільшою потенційною перешкодою є права на вилов риби. Рибальство — ключова галузь економіки Ісландії і велика проблема під час попередніх переговорів про вступ до ЄС. «Зрештою, все зводиться до риби», — підтвердив брюссельський чиновник. Але є одна ключова різниця між переговорами тоді й зараз — Brexit (вихід Великої Бритранії з Європейського Союзу. — А. Є.).
Відносини Великої Британії та Ісландії давно напружені через рибальство, у 1950−1970-их роках вони мали гострі суперечки — «Тріскові війни». Під час переговорів про вступ Ісландії до ЄС між двома країнами виникла серйозна напруга, оскільки Британія була незадоволена кількістю макрелі, яку виловлювали ісландські рибальські судна. Суперечка, яка одержала назву «Макрельна війна», призвела до того, що Євросоюз погрожував Ісландії торговельними санкціями.
Але тепер, коли Сполучене Королівство покинуло ЄС, права на вилов риби можуть виявитися меншою перешкодою.
Якщо ісландці вирішать відновити переговори про вступ до ЄС, то можуть просунутися швидко. Ісландія є членом Європейської економічної зони й безвізової Шенґенської зони… і до 2013 року, коли «заморозили» переговори, Ісландія закрила 11 з 33 їхніх розділів. Чорногорія, найпросунутіша зараз країна-кандидат на вступ до ЄС, вийшла на цей рівень лише кілька місяців тому.
«На папері… це може зайняти лише рік», аби закрити всі розділи переговорів, каже чиновник ЄС. Однак людина, знайома з настроями в Ісландії, застерігає: такі терміни будуть надто амбітними… Зокрема, щоб приєднатися до ЄС, Ісландії доведеться провести ще один референдум — щодо того, чи варто після завершення переговорів іти далі, тобто вступати до ЄС".
Загалом, зазначає Politico, «переваги членства в ЄС для Ісландії більше стосуються безпеки, ніж економічної вигоди. Ісландія має п’ятий за розміром ВВП на душу населення у світі, що робить членство в Євросоюзі для неї не настільки економічно привабливим, ніж для інших країн-кандидатів».