Словацька влада зробила Україні підніжку, а росії - приємність

На спільній зустрічі президент Словаччини Петер Пеллеґріні, прем'єр Роберт Фіцо та голова Національної ради (парламенту) Рихард Раші вирішили, що збройну допомогу Україні надавати більше не варто. Що їхня країна, у разі припинення війни, на відміну від деяких інших європейських держав, не пришле в Україну свого миротворчого контингенту. А також не буде, як інші держави, гарантом 90 млрд євро позики, яку розраховує надати нам Євросоюз.

Іншими словами, у скрутні часи наші сусіди, які мають з нами 97 км спільного кордону, більше шести тисяч своїх діаспорян, давні економічні зв’язки, повертаються до нас спиною. Трохи раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк бився у груди, що Україна ніколи не буде у НАТО, а також матиме проблеми з вступом до Євросоюзу…

А ще зовсім недавно все було по-іншому. На початку великої війни Україна отримувала від Словаччини винищувачі МІГ-29, системи протиповітряної оборони С-300, бронетранспортери, САУ, інженерну техніку, розміновувачі. Обсяг військової допомоги Україні становив 10% оборонного бюджету Словаччини… То що таке трапилося, що наші сусіди різко змінили свої орієнтири?

Тут і до ворожки ходити не треба: розворот на 180 градусів стався після приходу до влади Фіцо і його соратників у парламенті. Нинішнє керівництво Словаччини (як і правляча верхівка сусідньої Угорщини) у час російської агресії, замість зайняти принципову позицію, мають сентименти до кремля.

Заради економічних, фінансових подачок від путіна готові закрити очі на його безчинства, більше того — толерують його хижацькі дії. Аналітики не виключають, що лідери цих країн керуються приватним інтересом, бояться розголошення якогось компромату, папочки з якими тримають у москві…

Дісталося від цієї владної словацької трійці і Європейському Союзу, членом якої є Словаччина, — попри те, що чималими преференціями ЄС Братислава скористалися «по повній». Одіозний глава словацького уряду заявив, що Євросоюз перебуває у глибокій кризі. Фіцо вдався до цинічної образності, заявивши: «Я би не хотів, щоб Словаччина бігала довкола, як поранена лань, у цій кризі, яку переживає Європейський Союз, і могла би стати жертвою значних зрушень, які можуть відбутися в Європі»…

Ми поцікавилися реакцією наших політиків на новину про згортання військової допомоги від Словаччини. Керівник депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків зі Словацькою Республікою Анатолій Костюх («Слуга народу»), судячи з його сторінки у Facebook, на цю подію відбувся мовчанкою. Хто-хто, а він мав би викласти свою позицію. Склалося враження, що ця подія представника провладної фракції не зачепила. Зате своїми думками поділився з нами представник опозиції.

Коментар для «ВЗ»

Володимир В’ЯТРОВИЧ («Європейська Солідарність», член депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків зі Словацькою Республікою)

— Рішення словацького керівництва — негативна тенденція. росія в Європі продовжує зміцнювати свої позиції. Їх давно підтримує влада Угорщини. Ситуація у Словаччині була хиткою. Після останніх виборів, коли до керма повернувся прем'єр Фіцо, а згодом, коли до керівництва прийшов президент Пеллеґріні, у політиці цієї держави відбулися такі небажані для України зміни. Треба вивчати цей досвід як негативний урок. Мені здається, що недостатньо активно у нас проводили інформаційну політику. Недостатньо активно працювали ми зі словацькими політиками, з українцями, які живуть у Словаччині. І це призвело до того, що ця держава змінила офіційну позицію щодо підтримки Києва. Треба працювати далі, вишукувати можливості для зміни такої політичної позиції. Водночас нам треба звернути увагу на інші країни, де ситуація теж може змінитися під впливом росії. Маю на увазі сусідню з нами Польщу, де набирають розмаху проросійські сили. Якщо не буде з нашого боку активної роботи, у тому числі - розвінчування різного роду російських міфів, які використовують польські політики, — ситуація і там може погіршитися. Я також маю на увазі і Чехію, де після останніх виборів серйозно захиталася позиція демократичних сил. Це має бути сигналом, щоб ми активізували дипломатичний фронт на підтримку України.