У Німеччині кажуть про «холодну війну» з Росією

На прес-конференції 9 грудня, після «нормандсько­го» саміту в Парижі, Путіна неабияк розлютило запи­тання журналістки з ФРН — про ймовірне загострення німецько-російських відносин через убивство громадянина Грузії Зелімхана Хангошвілі. «Ця людина була у нас у роз­шуку, це бойовик, — відповів російський правитель. — Він був одним із організаторів ви­бухів у московському метро». За словами Путіна, спецслуж­би РФ до вбивства Хангошвілі не причетні. Водночас Путін нагадав: Москва неоднора­зово просила Берлін видати Хангошвілі, але «взаєморо­зуміння» не було… «Якщо слідство з’ясує, що Росія від­повідальна за це вбивство… це поверне нас до «холодної війни», — вважає депутат Бундестагу Армін Шустер. Як наслідок, «діяльність німець­кої контррозвідки й розвідки щодо Росії має бути розши­рено».

Зелімхан Хангошвілі був убитий у Берліні, у парку Малий Тіргартен у районі Моабіт, іще 23 серпня 2019 року. Вбивця 40-річного грузина (уро­дженця Панкіської ущелини, де живуть кістинці — грузинські че­ченці) мав російський паспорт на ім’я Вадима Соколова. Кілер ви­стрелив у Хангошвілі, який ішов у мечеть, а коли жертва впала, зробив із пістолета «Глок» контрольний постріл у голову. Після чого «Соколов» викинув пістолет і велосипед, яким пересувався, у річку Шпреє, зняв у кущах пе­руку, перевдягнувся та хотів на­кивати п’ятами. Але завадили пильні німецькі громадяни: двоє свідків убивства зателефонува­ли у поліцію, і та затримала кіле­ра по гарячих слідах.

Під час Другої чеченської ві­йни Хангошвілі командував од­ним із підрозділів, які воювали проти росіян. 2008-го органі­зував загін із 200 добровольців із Панкіської ущелини, які мали взяти участь у відбитті росій­ської агресії у Грузії. Згодом Хангошвілі співпрацював із ан­титерористичним управлін­ням грузинського МВС. Як пи­сало німецьке видання Spiegel, Хангошвілі «допомагав боро­тися з російськими впливами у регіоні». Двічі пережив замахи на своє життя. 2015-го у нього стріляли в Тбілісі, після чого ви­рішив емігрувати до Німеччини. Там Хангошвілі намагався одер­жати притулок. Однак безуспіш­но: федеральне Управління охо­рони конституції вважало його небезпечним «ісламістом»… Однак, на думку приятеля Хан­гошвілі Еккегарда Мааса, го­лови Німецько-кавказького то­вариства, мусульманським радикалом той не був. Маас не має сумнівів, що вбивство Хан­гошвілі організували російські спецслужби або пропутінський чеченський правитель Кадиров. «Соколов» приїхав до Берліна з Парижа напередодні вбивства, — каже Маас. — Це свідчить про те, що інформацію про звич­ки Хангошвілі хтось для нього вже зібрав. Імовірно, це чеченці, симпатики Кадирова, які живуть у Берліні".

Як з’ясували невдовзі після вбивства Хангошвілі Bellingcat і Der Spiegel, заарештований у Берліні «Соколов» — насправді 49-річний громадянин Р Ф Вадим Красіков. Раніше служив у спец­назі російської ФСБ «Вимпел» і брав участь у кількох замовних убивствах, зокрема, підприєм­ця у Москві. Почерк був схожий на берлінський: в обох випадках кілер наблизився до жертви на велосипеді. Як припустили екс­перти Bellingcat, російські право­охоронці мають відбитки пальців Красікова… Убивством Хангош­вілі зайнялася Генеральна фе­деральна прокуратура Німеччи­ни, оскільки з’явилися підозри, що цей злочин могли замовити державні органи РФ або Чечні. А тиждень тому офіційний Берлін заявив про вислання двох росій­ських дипломатів — як покарання за те, що Москва не співпрацює у розслідуванні цієї гучної справи.

«У службах безпеки бага­тьох держав НАТО політич­ний мотив убивства Хангошві­лі вважають більш вірогідним, ніж мотив, пов’язаний з органі­зованою злочинністю, — писав Der Spiegel. — Припускають, що цей злочин могла організувати ГРУ — російська військова роз­відка». Видання сумнівається, що «Соколов» є штатним спів­робітником ГРУ — радше плат­ним кілером. Мовляв, у затри­маного вбивці є татуювання, які «грушнику», що має добре мас­куватися, не дуже пасують… За словами Мааса, прізвище Хан­гошвілі було у російському «чор­ному списку» чеченців, які жи­вуть за кордоном і яких Кремль планує ліквідувати. Список оприлюднив 2008 року портал Chechenpress. Із того часу ба­гатьох осіб із цього переліку вже вбили…

«Якщо слідство доведе, що Росія відповідальна за вбивство Хангошвілі, ми опинимося у но­вій ситуації, — застерігає у га­зеті Bild Армін Шустер, депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного Союзу (пар­тії канцлера Анґели Меркель), який у німецькому парламенті займається питаннями внутріш­ньої безпеки. — Це буде повер­нення в епоху „холодної війни“. Дільність німецької контрроз­відки й розвідки щодо Росії має бути розширено. Це озна­чатиме, зокрема, використан­ня більшої кількості технологій і персоналу». А депутат Бундес­тагу від опозиційної Вільної де­мократичної партії Александр Лямбсдорф закликав німецький уряд до «негайного з’ясування» обставин убивства Хангошві­лі, «попри те, що це може спри­чинити критику з російського боку».