Приятельку Путіна судитимуть

Приятельку Путіна, яка визнала анексію Криму і спричинила емоційну реакцію президента Росії своїми танцями під час власного виборчого марафону («Это украсило политический ландшафт»), Крістіну Кіршнер засудять за приховування причетності Ірану до кривавого нападу на єврейську інституцію в 1994 році. Окрім цього, екс-президентку Аргентини оскаржують у корупції часів її урядування і періоду, коли президентську посаду обіймав її чоловік – Нестор Кіршнер.

Суддя Клаудіо Бонадіно звинувачує Крістіну Кіршнер в надуживанні владою, перешкоджанні слідству у справі бомбової атаки 1994 року, у якій загинуло 85 осіб, і приховуванні участі у цій масакрі іранського режиму.

Список айятолів та Хесбалла

Справа триває вже довгі літа, - пише Мацей Стасінський в Gazeta Wyborcza, - і жоден уряд Аргентини не міг її завершити. Попри те, що від початку розвідки США та Ізраїлю знаходили докази, що замах організував Іран за участі своїх спецслужб і дипломатів. Слідство обрало цей шлях, і 2005 року висунули обвинувачення колишньому президентові Ірану Алі Акбару Хашемі-Рафсанджані і восьми іншим функціонерам, зокрема Аль Фалаху, шефу служби безпеки, міністру закордонних справ Аль Акбару Велаяті, лідеру Революційної Гвардії Мохсену Резаї і шефу розвідки Хесбулли Імаду Файєду Мугнії. До цього переліку додалося ще кілька дипломатів.

Прокурори Альберто Нісман і Марцело Марнінез визначили, що рішення про напад на осередок єврейської культури AMIAу Буенос-Айресі було прийнято Іраном на нараді у серпні 1993 року. За допомогою у цій справі Рафсанджані та його соратники звернулися до терористичної ліванської організації Хесбулла, профінансували свій задум, а також допомогли організувати атаку. Йморівно, Іран таким чином хотів покарати Аргентину за відмову продати йому ядерну технологію, а за нагоди вдарити ще й по найчисленнішій в Латинській Америці (понад 200 тис. осіб) єврейській громаді, яка проживає саме в Аргентині.

Роком пізніше, 18 липня 1994-го, споряджена вибухівкою смертниця в’їхала у семиповерховий будинок, убивши 85 осіб і завдавши поранень ще двом сотням. Інтерпол розіслав на підозрюваних міжнародні листи розшуку. З трибуни ООН Іран публічно звинуватили у замаху. Вже тоді на поверхню виринули імена тодішнього президента Аргентини Нестора Кіршнера та його дружини, сенаторки Крістіни Кіршнер.

Хто вбив прокурора Нісмана?

Справу відновили чотири роки тому, коли прокурор Альберто Нісман, повернувшись до неї, з’ясував, що уряд Крістіни Кіршнер таємно змінив позицію і постановив погодитися з Іраном. Метою влади було укладення колосальних контрактів на постачання іранської нафти взамін на аргентинські продукти. Аргентина потребувала допомоги у вирішенні енергетичної кризи. Водночас Буенос-Айрес прагнув отримати якомога більше зиску від програми «нафта в обмін на продовольство». Цей проект мав пом’ягшити міжнародні санкції, запроваджені ООН проти Ірану за його ядерну програму.

Уряд Кіршнер домовився з Іраном щодо торговельних угод, а таємно погодився не переслідувати іранців, причетних до нападу 1994 року. З таких планів, однак, нічого не вийшло, бо їх відкинув парламент. До того ж прокурор Нісман отримав дозвіл на формулювання обвинувачення проти власного уряду про саботаж слідства.

У ніч перед днем, коли у парламенті мали бути оприлюднені нові звинувачення на адреси президентки Кіршнер та її міністра закордонних справ, Нісмана знайшли мертвим у власному помешканні з кулею у голові. В Аргентині запахло смаженим. Слідство у справі вбивства Нісмана було скандалом: в оселю жертви перед поліцією з’явився шеф служби розвідки, Потім, упродовж кількох годин, там товклося 60 осіб, фактично знищуючи сліди.

Десяток охоронців Нісмана не могли узгодити між собою версії, щоб пояснити, як вони допустили вбивство прокурора. До того ж уряд поквапився з оголошенням, що Нісман застрелився сам, аби усунутися від справи.

Стало зрозумілим, що Кіршнер і спецслужби зволікають зі справою, заважають її провадженню. Півроку тому нове слідство заявило, що Нісман був убитий двома нападниками, які вдерлися серед ночі до його помешкання, скрутили його, накачали кетаміном, затягнули у ванну і там застрелили, імітуючи самовбивство. Однак досі ніхто не є звинуваченим.

Звідки маєтки Кіршнерів?

Два роки тому вибори в Аргентині виграв противник Крістіни Кіршнер, і обидва слідства – у справі смерті прокурора і у справі угоди з Іраном – поновилися. З’ясувалося, що Нісман залишив 300-сторінковий раптом з доказами у другій справі. І тепер слідчий суддя Клаудіо Бонадіо у документі про звинувачення доводить, що уряд Кішчнер «мусив унормалізувати стосунки з Іраном, працюючи на користь звинувачених іранців, з порушенням засад справедливості, шкодячи інтересам жертв, інтересам відповідальності та покарання для винних у нападі».

Крістіна Кіршнер, яка залишилася сенатором, заперечує все і твердить, що стала жертвою політичної правиці за її помірковане правління. Але… Перед нею постає перспектива другого великого процесу, цього разу – про корупцію. За правління її чоловіка Нестора Кіршнера (2003-2007), а також її двох каденцій (2007-2015) президентське подружжя раптово збільшила свої статки, правдоподібно завдяки нелегальній спекуляції валютою, оборудками на ринку нерухомості і через хабарі. У найближчому оточенні Кіршнерів викрито кілька корупційних афер за участі міністрів.

Під арештом сидить бізнесмен Лазаро Баєз, який отримував урядові контракти (щонайменше – на 60 мільйонів доларів),які відтак літаком вивозив в офшори.

Переклад з польської

Від редакції «ВЗ». Сподіваємося, що пані Кіршнер вже не доведеться ласувати кремлівським обідом, який вона не могла забути ще довго після візиту до Москви…