«У Марокко популярна професія ворожки»

29-річна журналістка «Нового каналу» Оля Манько (на фото) в рамках проекту «Заробітчани» вже встигла побувати у понад 25 країнах світу. У більшості з них навіть змогла влаштуватися на роботу. Як у популярних серед заробітчан країнах — Іспанії, Франції, Ізраїлі, так і не дуже популярних. Наприклад, у Марокко. Попрацювала і на устричній фабриці, і у швейному цеху… Про свої враження та досвід роботи в африканській країні журналістка розповіла «ВЗ».

- Чим запам’яталася Африка?

- Коли їхала в Марокко, то не так собі його уявляла. Думала, якщо це королівство, то мають бути багатство, палаци і розкіш. Там є багаті райони з дорогими шикарними віллами, машинами. Але поруч райони для бідних, де час ніби зупинився. По вулиці водять віслюків, як громадський транспорт, їздять кінні таксі. Вразили місцеві ринки. Тут і колорит, і шок одночасно. Коли просто на прилавку чистять рибу, розчленяють курей, продають голови і ноги верблюдів, а м’ясо лежить на прилавку без холодильника в 35-градусну спеку.

- Як влаштувалася на роботу?

- У мене є кілька методів. Перший: знаходжу в Інтернеті місце, де хочу працювати, їду туди і прошуся на роботу. Інший спосіб — по знайомству. На добре оплачувану роботу швачкою мене влаштувала українка Олена, яка живе у Марокко. Співвітчизники допомагають і виручають у всіх країнах світу. З Оленою я познайомилась на набережній у Касабланці. В Марокко багато дивних і малооплачуваних професій. Наприклад, дуже популярна професія… ворожки. Вони розкладають карти, розповідають про майбутнє, роблять привороти. Все життя цим займаються.

- Не було спокуси поспілкуватися з однією із місцевих ворожок?

- Була. І я їй піддалася (сміється). Наприклад, у Маракеші ворожки сидять на головній площі просто на табуретах. До однієї з них я підійшла. Хотіла перевірити, чи аферистки вони. Ворожка мені сказала, що я через три місяці вийду заміж. Уявіть, через п’ять місяців у мене було весілля (усміхається).

- Як місцеві реагували на камери та фотоапарат?

- Пригадую, як потрапила на острів магів. Там виникли проблеми зі зйомкою. У мене відібрали телефон, потім вирвали мікрофон. І все це з величезним скандалом. Річ у тім, що ворожки, та й взагалі марокканці не люблять, коли їх знімають. Ледве ноги винесла з цього острова.

- Ким вдалося попрацювати у Марокко?

- Я шила традиційні марокканські сукні, працювала на устричній фермі (сортувала устриць), робила арганову олію в кооперативі, робила манікюр, смажила сардини на грилі у рибному ресторані. Ставились до мене по-різному. Одні допомагали та підказували, як правильно працювати, інші підсміювались, коли у мене щось не виходило.

- Напевно, шити сукні сподобалось найбільше?

- Це дуже копітка робота. Розрізняють два види марокканських суконь: джеллаба — повсякденні сукні та кафтан — святковий і дорожчий варіант. Всі вони з національною марокканською вишивкою, виконаною на спеціальних швейних машинках та вручну. Причому більшість майстрів — чоловіки. Коли я намагалась навчитися шити вручну, поколола всі пальці. Потрібно мати талант, щоб так вишукано вишивати. Або час, щоб навчитися це робити.

- Які там зарплати?

- На аргановій олії та на устричній фермі платять в середньому на наші гроші 200 гривень за день. А от якщо вміти шити марокканські сукні і робити це швидко та якісно, можна заробити і по 5 тисяч гривень за день. Марокко — країна для авантюристів. Для людей, які хочуть побачити світ і трішки підзаробити. Тут не розбагатієш, тому що зарплати, як правило, невисокі. Зрештою, і ціни невисокі. Якщо, звісно, харчуватися не в туристичних закладах, а там, де їдять місцеві. Винайняти квартиру — 300-400 доларів на місяць, але можна знайти кімнату і за 200 доларів.

- Якусь екзотичну страву пробувала у Марокко?

- У Марокко популярна крупа кус-кус з овочами. Дуже смачно. В кафе така страва коштує від 50 гривень. Багато морепродуктів. Наприклад, морські їжаки. Але я не наважилась їх скуштувати. Спробувала тільки устриць. І то лише тому, що директор устричної ферми пригостив. Розумію, що устриці — це дорого, але вони мені зовсім не до смаку.

- Як готувалася до поїздки?

- Завжди читаю багато інформації про країну, щоб бути в курсі всіх законів та нюансів. Беру обов’язково купу одягу, як і всі дівчата. Щоправда, про це завжди шкодую, бо доводиться носити важку валізу (сміється).

Обов’язково беру аптечку. Завантажую на телефон додаток з картами, щоб вільно пересуватись країною. У Марокко майже ніхто не говорить і не розуміє англійської.

- Що порадиш тим, хто зважиться поїхати на заробітки в Африку?

- Не шукати роботи в бідних районах. Я зустріла чоловіка, який працював у жахливій пекарні, де тісто для хліба валялося під ногами, де страшна антисанітарія та бруд. І він цілий день стояв біля гарячої печі у 35-градусну спеку! За свою пекельну роботу отримує 50 гривень за день! Найбільші гроші водяться в туризмі. Гіди та екскурсоводи добре заробляють. Пристойна зарплатня у фітнес-клубах, салонах краси, ресторанах.

Довідка «ВЗ»

Королівство Марокко знаходиться на північному заході Африки. Столиця — Рабат. Населення — 35 млн. Марокко — одна з найдавніших країн Африканського континенту. На території Марокко зустрічаються захід і схід, Атлантичний океан і Середземне море, а також Європа і Африка. Щоб європейцеві потрапити в Марокко, потрібно лише заповнити міграційну карту. Марокканцю ж, щоб потрапити в Європу, треба чекати кілька місяців, заповнити масу анкет, пройти співбесіду.

У країні дуже люблять свого короля Мохаммеда Шостого. «Ми знаємо, що він краде, будує палаци, але ми все одно дуже любимо його, бо він зупинив війну», — кажуть місцеві.

Фото з архіву Олі Манько