Коти, які «підбирають ключики» до своїх господарів…

Фахівці розповідають, що коти схильні до ожиріння. Якщо котик бере участь у виставці, у їжі його треба обмежувати.

Ососбливу увагу привернули донські сфінкси. У котів вуха як у вівчарки, довгий хвіст. Бувають абсолютно безшерстими. Пахнуть дігтярним милом і не мають вусів. Є варіація «велюр», наче замшеві. І є варіація «браш» (тобто щітка). Ці коти дуже розумні, класні в утриманні. Але схильні до переїдання… Хто їх одного разу завів, вже ніколи не змінить породу.

«Уперше я побачила сфінкса 1988 року, — розповідає суддя виставки. — У мене на руці був кварцовий годинник. Я мала такі емоції, що годинник зупинився… Це тварина, яка вражає! Дуже багато людей каже: «Фу, яка гидота», — це перший крок. Другий крок: «Яка краса!».

«А це канадський сфінкс — у них визнані усі забарвлення, — продовжує розповідь суддя виставки. — На дотик вона як „велюр“. Вушка розгорнуті - мають вигляд метелика. Ці коти легші, ніж донські сфінкси. Мають зморшки… У Європі, на жаль, тварини без вусів заборонені».

Я тим часом розглядаю котів. Мою увагу привертають мейн-куни.

Пан Олександр з Києва. Розплідник, де він працює, ось уже 6 років спеціалізується на мейн-кунах. «Дівчатка» важать до 8 кг, «хлопчики» — до 12 кг, — розповідає Олександр. — Але головне, щоб тварина була здорова. Якщо є правильна генетика, тварина виростає велика. Довжина їхнього тіла — до 1 м 20 см! Ці коти дуже прив’язуються до свого господаря. Але якщо не відповідаєте взаємністю, вони абстрагуються. Самі собою… Я цього не допускаю, завжди контролюю з ними контакт.

Треба розуміти, що коти такої породи не коштують дешево. Не треба гнатися за малою ціною. Бо тоді це апріорі буде щось неякісне. Є тварини, у яких генетичні хвороби. І можна втратити тваринку в молодому віці й отримати психологічну травму… У мене кожна «дитинка» має свою вартість, її обговорюю окремо з людиною, яка звертається. Це залежить від того, хто батьки, від статі, кольору. Ціна стартує від тисячі євро. Догляд, вакцинація, стерилізація- все це обходиться недешево. Є тварини, які можуть коштувати і до 10 тисяч доларів. І це не максимум".

Пані Ірина розповідає про «орієнталів».

"Це дуже душевні коти, — каже власниця. — Відчувають людей, підлаштовуються. Западають в саме серце… Якщо людина хоч один раз мала контакт з таким котом, пожила, наприклад, тиждень з ним, то для неї інші коти — вже не те… Ці котики підбирають до людини такі «ключики», що неможливо їх не полюбити. Я не знаю, як вони це роблять. Хоча можуть і шкодити, і «кричати»… Якась така особлива у них харизма. А ще дуже інтелектуальні, тактильні. Я би сказала, що у них характер, як у собак".

Ольга Урюмцева також розповідає про донських сфінксів. «Ці котики дуже комунікабельні. Людинозалежні. Якщо бачать вперше людину, йдуть до неї з довірою. Дуже ніжні на дотик. Це та порода, про яку кажуть: „Прийшов, побачив і полюбив на все життя!“. У цих котів температура тіла трішки вища, ніж у людини (сфінкси одягнуті у светрики, бо у залі прохолодно. — Авт.). У мене є два-сфінкси — чемпіони світу. Це єдиний в Україні розплідник, який має двох чемпіонів світу. Це Офелія… Є ще „хлопець“ — Ітон, вдома — „Пельмень“ (усміхається. — Авт.)».

Пані Ольга розповідає також про фелінотерапію — метод реабілітації та лікування, який використовує взаємодію з котами для покращення фізичного та емоційного стану людини. «Але не всі породи підходять для такого лікування, — каже пані Ольга. — Сфінкси — контактні, але у них теж може бути стрес. І людина не одразу зрозуміє, чому тварина стресує. Для людини звук — нормальний, а для кота — не підходить. І він може стресувати. У мене була така ситуація: ми їхали з моїм котом за кордон, і перевізники запізнювалися на 18 годин. Я почала нервуватися. Офелія ніколи не бавилася вдома… Раптом почала зі мною бавитися м’ячиком. Заспокоювала мене. Вона — дуже спокійна „дівчина“, яка знає собі ціну».

«Як обирати кота для родини?» — запитую пані Ольгу.

«Донські» — «липучки»: сядете, він уже буде у вас на руках, — каже пані Ольга. — Навіть якщо не хочете, буде. Не всі це витримують. Я завжди кажу: «Перед тим, як завести кота, читайте про особливості породи».

Наприклад, усі люблять собак хаскі, бо у них голубі очі. А те, що з ними треба пробігти 30−60 км, цього ніхто не розуміє… Я ще займаюся ротвейлерами. Коли люди цікавляться, я запитую: «Яке утримання?». Якщо собака постійно у вольєрі, не продам! Тому що ротвейлеру потрібен контакт. До речі, донські сфінкси і ротвейлери мають однаковий характер. Дуже довіряють людям і безмежно люблять сім'ю, у якій живуть".