BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«Я створив власну версію батькової пісні, написаної 30 років тому»

Український поет і автор пісень Євген Рибчинський здійснив переклад твору свого батька Юрія Рибчинського з російської мови, а згодом сам виконав його, надавши композиції особистого звучання та глибшого емоційного наповнення

Фото та відео з особистого альбому Євгена Рибчинського
Фото та відео з особистого альбому Євгена Рибчинського

Пісня «Береги» — приклад того, як музика здатна отримати нове життя й новий сенс у зміненому культурному контексті. «Береги» — це більше, ніж просто перекладена пісня. Саме завдяки таким роботам українська сцена продовжує розвиватися, збагачуючись новими сенсами та звучаннями.

Оригінальна версія пісні «Береги» вже була відомою слухачам, однак саме український переклад відкрив її для нової аудиторії. Робота Євгена Рибчинського — це не просто буквальний переклад тексту, а радше творче переосмислення, у якому збережено основну ідею, але водночас додано національного колориту й чутливості.

У виконанні самого автора пісня набуває особливої щирості. Голос Євгена Рибчинського передає внутрішню драматургію твору — історію про кохання, втрату й надію, які, мов береги річки, можуть бути поруч, але водночас залишатися недосяжними. Український текст звучить органічно, ніби пісня від початку була написана саме українською.

Важливо й те, що подібні переклади сьогодні мають особливе значення. Вони не лише розширюють український музичний простір, а й сприяють утвердженню мови в популярній культурі. «Береги» у виконанні Рибчинського-молодшого — приклад того, як знайомий твір може стати частиною нового культурного контексту без втрати своєї емоційної сили.

Чому Євген Рибчинський не довірив «Береги» комусь із зірок української естради, а виконав її сам?

— Я взагалі до всього українського, зробленого якісно і з душею, ставлюся максимально позитивно, — розповів журналістці «ВЗ» Євген Рибчинський. —  Це закономірний процес — повернення свого у рідну гавань: територій, людей, історичних і художніх цінностей, пісень і літературних творів зокрема. Нам чужого не треба, та свого ми не віддамо. А такі пісні як «Береги» давно мали б співатися державною на широкий загал. Свої версії «Берегів» вже кілька років співають їх автори, мій батько, Юрій Рибчинський, та композитор Володимир Засухін. Але я створив власну версію батькової пісні, написаної 30 років тому. І судячи з реакції соцмереж, саме ці «Береги» лягли на серце слухачеві. Чому вирішив співати сам? Тому, що це й моя пісня, мною прожита і пережита у кожному слові, кожному рядку, кожній римі. Звичайний вокаліст так зміст, як автор, ніколи не передасть. Ніколи!